<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@ffac78c561a44c3196b9dc441f73cdaf" data-request-token="d0835b48c7f211f1922b124b4271295c" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@ff63fdc57524481ab8afc1f14a65a07e"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@ff63fdc57524481ab8afc1f14a65a07e" data-request-token="d0835b48c7f211f1922b124b4271295c" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>Експлуатаційні властивості бетону є ключовими характеристиками, що визначають його поведінку та довговічність у складі будівельних конструкцій під впливом різноманітних навантажень та факторів навколишнього середовища. Ці властивості включають здатність матеріалу чинити опір механічним впливам, деформаціям, а також протистояти руйнівним процесам протягом усього терміну служби споруди. Розуміння експлуатаційних характеристик бетону є необхідним для забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів.</p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@55276ed34c044a709c7022b1765390c7" data-request-token="d0835b48c7f211f1922b124b4271295c" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@51a804dbb3a04851b6d75f6cde146e48"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@51a804dbb3a04851b6d75f6cde146e48" data-request-token="d0835b48c7f211f1922b124b4271295c" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>Окрім міцності на стиск, важливою характеристикою бетону є його опір розтягуючим зусиллям. Бетон значно слабше працює на розтяг, ніж на стиск, тому знання цих характеристик є необхідним в процесі проєктування залізобетонних конструкцій, де виникають розтягуючі напруження (наприклад, у зонах згину балок, плит).</p> <p><!-- Таблиця N2 --></p> <table style="width: 100%; margin: auto;"> <tbody> <tr> <td style="width: 48%; background-color: #f9cabb; text-align: justify; border: none;"> <p><strong>Міцність на осьовий розтяг (Rbt)</strong></p> <p>визначається через випробування зразків на централізоване прикладання розтягуючої сили вздовж їхньої осі. Розрізняють наступні класи бетону за міцністю на осьовий розтяг: Вt0,4; Вt0,8; Вt1,2; Вt1,6; Вt2,0; Вt2,4; Вt2,8; Вt3,2; Вt3,6; Вt4,0.</p> <p>Числове значення після літери "Вt" вказує на гарантовану міцність бетону на осьовий розтяг у мегапаскалях (МПа).</p> </td> <td style="width: 4%; background-color: #ffffff; border: none;"></td> <td style="width: 48%; background-color: #f9cabb; text-align: justify; border: none;"> <p><strong>Міцність на розтяг при згині (Rbtb)</strong></p> <p>визначається в процесі випробування балок або призм на згин. Розтягуючі напруження при згині виникають у крайніх розтягнутих волокнах зразка. Розрізняють наступні класи бетону за міцністю на розтяг при згині: Вtb0,4; Вtb0,8; Вtb1,2; Вtb1,6; Вtb2,0; Вtb2,4; Вtb2,8; Вtb3,2; Вtb3,6; Вtb4,0; Вtb4,4; ...; Вtb7,2; Вtb8,0.</p> <p>Аналогічно, числове значення після літер "Вtb" вказує на гарантовану міцність бетону на розтяг при згині в мегапаскалях (МПа).</p> </td> </tr> </tbody> </table> <p>Значення міцності на розтяг при згині, як правило, є вищими, ніж значення міцності на осьовий розтяг для того ж класу бетону. Це пояснюється нерівномірним розподілом напружень по перерізу зразка при згині та меншою ймовірністю наявності критичних дефектів у зоні максимальних розтягуючих напружень.</p> <p style="text-align: center;"><img height="210" width="735" src="/assets/courseware/v1/22f02e2406ea1e34187f96761ce90923/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t5_img13_shema_vyprobuv.png" alt="rys_5_13" /></p> <p style="text-align: center;"><em>Рисунок 5.13 Схеми випробувань бетону на осьовий розтяг та згин: </em><br /><em>1 – зразок-призма; 2 – нерухома опора; 3 – рухома опора.</em></p> <p></p> <div style="background-color: #b1d5e4; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;"> <p>Класифікація бетону за міцністю на осьовий розтяг та розтяг при згині використовується для точнішого прогнозування поведінки залізобетонних конструкцій під навантаженням та є важливим критерієм в процесі вибору марки бетону для конкретних будівельних елементів.</p> </div> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@486f5576a3d34945822fe6b44aef3cef" data-request-token="d0835b48c7f211f1922b124b4271295c" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@293592d58f984eabb4208aa4327de2c0"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@293592d58f984eabb4208aa4327de2c0" data-request-token="d0835b48c7f211f1922b124b4271295c" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <div style="background-color: #dfe6ea !important; border: 1px solid lightgrey; border-radius: 5px; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; box-shadow: 0 4px 10px 0 rgb(0 0 0 / 20%), 0 4px 20px 0 rgb(0 0 0 / 19%);"> <p style="text-align: justify;"><span style="color: #004984; font-weight: bold;"> Усадка бетону</span> – це зменшення об'єму (лінійних розмірів) бетону в процесі його твердіння та подальшого перебування в повітряно-сухих умовах, зумовлене зміною вологості бетону, контракцією цементного тіста та карбонізацією новоутворень. Це невід'ємний фізико-хімічний процес, що відбувається в цементному тісті.</p> </div> <h3><span style="color: #ff6600;"><strong>Основними причинами усадки є:</strong></span></h3> <ul> <ul> <li><strong>Контракція цементного тіста:</strong> В процесі гідратації цементу вода хімічно зв'язується з цементними зернами, через що відбувається зменшення загального об'єму твердіючої системи.</li> <li><strong>Втрата вологи (висушування):</strong> Випаровування вільної води з пор бетону в навколишнє середовище спричиняє зменшення його об'єму. Цей вид усадки є найбільш значним.</li> <li><strong>Карбонізаційна усадка:</strong> Взаємодія гідрату оксиду кальцію (одного з продуктів гідратації цементу) з вуглекислим газом з повітря зумовлює утворення карбонату кальцію та води, що також супроводжується невеликим зменшенням об'єму.</li> </ul> </ul> <p></p> <p>Рисунок 5.14 ілюструє динаміку розвитку різних видів усадки у високоміцному бетоні протягом процесу твердіння. Схема показує зміни об'ємних складових бетону: цементу (Ц), води (В), продуктів гідратації (ПГ) та пор (П), демонструючи внесок хімічної та аутогенної усадки на різних етапах, від формування до завершення твердіння.</p> <p style="text-align: center;"><img height="291" width="786" src="/assets/courseware/v1/a477c000236b9ad81ec44b03d67dce27/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t5_img14_rozvytok.png" alt="rys_5_14" /></p> <p style="text-align: center;"><em>Рисунок 5.14 Розвиток усадки у високоміцному бетоні: Ц – цемент, В – вода; ПГ – продукти гідратації, П – пори</em></p> <p>На рисунку 5.15 представлена номограма, що ілюструє вплив температури повітря та відносної вологості на випаровування води з поверхні бетону, що є одним з ключових факторів усадки від висихання. Швидкість випаровування залежить від різниці парціального тиску водяної пари біля поверхні бетону та в навколишньому повітрі, яка, зі свого боку, залежить від температури та вологості повітря, а також від швидкості вітру.</p> <p style="text-align: center;"><img height="669" width="624" src="/assets/courseware/v1/d1257b4295600a373560002f7317339f/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t5_img15_rnomograma.png" alt="rys_5_15" /></p> <p style="text-align: center;">Рисунок 5.15 Номограма залежності випаровування води з бетону від температури та вологості повітря</p> <p>На зображенні 5.16 показана типова усадочна тріщина на поверхні бетонної конструкції. Тріщина має невелику ширину розкриття та нерівномірний, звивистий характер, що є характерним для усадкових деформацій, які виникають внаслідок втрати вологи та внутрішніх напружень у процесі твердіння бетону.</p> <p style="text-align: center;"><img height="287" width="408" src="/assets/courseware/v1/514d5553121bd821c002f6ff0e96c8d8/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t5_img16_vyglyad.png" alt="rys_5_16" /></p> <p style="text-align: center;"><em>Рисунок 5.16 Характерний вигляд усадкової тріщини на бетонній поверхні </em></p> <p>Усадка бетону може призводити до утворення тріщин, внутрішніх напружень та деформацій конструкцій. Тому врахування усадкових деформацій є важливим етапом у процесі проєктування бетонних та залізобетонних споруд. Для зменшення негативного впливу усадки застосовуються різні заходи, такі як використання цементів з низькою усадкою, оптимальне водоцементне відношення, введення добавок, правильний догляд за бетоном на початкових етапах твердіння та влаштування деформаційних швів.</p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@a703ddf9c39a49bd8f896e820d74804b" data-request-token="d0835b48c7f211f1922b124b4271295c" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@5a0396efdd9d4080a332ad6a65fd4571"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@5a0396efdd9d4080a332ad6a65fd4571" data-request-token="d0835b48c7f211f1922b124b4271295c" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>Морозостійкість є однією з ключових експлуатаційних характеристик бетону, що відображає його здатність зберігати свої властивості під впливом багаторазових циклів заморожування та відтавання у водонасиченому або сольовому середовищі. Ця властивість є непрямим, але важливим показником довговічності бетонних конструкцій, особливо в кліматичних зонах з мінливими температурами. Згідно з чинними стандартами (ДСТУ), морозостійкість важкого бетону класифікується за марками (F50, F75, F100 і так далі до F1000), які вказують на мінімальну кількість циклів заморожування/відтавання, що здатні витримати стандартні зразки бетону без зниження міцності на стиск більше ніж на 5%. Для дорожніх бетонів додатково регламентується допустима втрата маси, що не повинна перевищувати 3%.</p> <p>Руйнівна дія морозних циклів на бетон зумовлена фізичними властивостями води. В процесі замерзання вода збільшується в об'ємі приблизно на 8%, створюючи значний внутрішній тиск у порах бетонної структури. Якщо пори насичені водою і не мають достатнього вільного простору для розширення льоду, виникають мікротріщини, які з кожним циклом заморожування/відтавання накопичуються, призводячи до поступового зниження міцності та руйнування бетону.</p> <div style="background-color: #b1d5e4; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;"> <p>Вирішальну роль у забезпеченні високої морозостійкості бетону відіграє структура його пористого простору. Ефективними для протистояння заморожуванню є повітряні пори певного розміру (переважно в діапазоні 0,02–0,30мм), сферичної форми та рівномірно розподілені по всьому об'єму бетону. Такі пори слугують своєрідними компенсаційними камерами, в яких може безпечно розміщуватися лід, що утворюється в процесі замерзання води, запобігаючи виникненню критичних внутрішніх напружень. Занадто малі пори не здатні вмістити об'єм розширеної води, а надто великі пори заповнюються водою ще на етапі твердіння бетону, втрачаючи свою захисну функцію. Тому оптимальне пороутворення є ключовим аспектом технології виробництва морозостійкого бетону.</p> </div> <p>На рисунку 5.17 представлена мікроструктура морозостійкого бетону з рівномірно розподіленими повітряними порами. Темні ділянки неправильної форми представляють собою заповнювачі (щебінь, гравій, пісок) у бетонній матриці. Світла зелена мережа навколо заповнювачів є цементним каменем. Найцікавішою особливістю цього рисунка є численні дрібні світлі жовті сферичні включення, рівномірно розподілені в цементному камені. Ці сферичні утворення є повітряними порами, спеціально створеними для підвищення морозостійкості бетону. Їхній розмір та рівномірний розподіл відповідають критеріям ефективних повітряних пор, які забезпечують вільний простір для розширення води під час замерзання, запобігаючи руйнуванню бетонної структури.</p> <p style="text-align: center;"><img height="387" width="519" src="/assets/courseware/v1/d46c6f0ab0a004ad06093f3000684801/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t5_img17_moroz.png" alt="rys_5_17" /></p> <p style="text-align: center;"><em>Рисунок 5.17 Мікроструктура морозостійкого бетону з рівномірно розподіленими повітряними порами</em></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@7fe4f210084e49c0877bf95cb1be58f4" data-request-token="d0835b48c7f211f1922b124b4271295c" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@04596a9ace424fbb88dc1f8756d66e49"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@04596a9ace424fbb88dc1f8756d66e49" data-request-token="d0835b48c7f211f1922b124b4271295c" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>Водонепроникність бетону характеризує його здатність протистояти проникненню води під тиском. Ця властивість тісно пов'язана зі щільністю його внутрішньої структури та залежить від багатьох факторів, включаючи якість використаних заповнювачів (їхня щільність, гранулометричний склад), водоцементне відношення, ступінь гідратації цементного каменю та загальну пористість бетону. Чим щільніша структура бетону з мінімальною кількістю сполучених пор, тим вища його водонепроникність.</p> <p>Характеристикою водонепроникності бетону є його марка, яка позначається літерою "W" та числовим індексом (наприклад, W2, W4, W6). Цей індекс відповідає максимальному тиску води в мегапаскалях (МПа) (помноженому на 10, тобто W2 відповідає 0,2МПа, W4 – 0,4МПа і так далі до W20 – 2,0МПа), за якого не спостерігається фільтрація води крізь стандартний зразок бетону протягом певного часу за встановленою методикою випробувань.</p> <div style="background-color: #b1d5e4; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;"> <p style="text-align: justify;">За водонепроникністю важкий бетон поділяють на марки: W2, W4, W6, W8, W10, W12, W14, W16, W18, W20.</p> </div> <p>На рисунку 5.18 зображено прилад для визначення водонепроникності бетону – установка для випробування водонепроникності. Зразки бетону встановлюються в спеціальні тримачі і на них подається вода під поступово зростаючим тиском. Фіксується максимальний тиск, за якого вода не проникає крізь зразок.</p> <p style="text-align: center;"><img height="428" width="312" src="/assets/courseware/v1/f89c5fcfb5a27d231f2a06df4f27d296/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t5_img18_ustanovka_vodopronykn.png" alt="rys_5_18" /></p> <p style="text-align: center;"><em>Рисунок 5.18 Установка для випробування водонепроникності</em></p> <p>Рисунок 5.19 демонструє результати випробувань, де видно ступінь проникнення води в бетонні зразки за певний час під тиском 5 атмосфер (що відповідає марці W5.</p> <p style="text-align: center;"><img height="330" width="792" src="/assets/courseware/v1/e0f9d1bc44e2bace8b1e11b2ab0d2cd0/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t5_img19_glybyna.png" alt="rys_5_19" /></p> <p style="text-align: center;"><em>Рисунок 5.19 Глибина проникнення води в бетонні зразки з різним вмістом гідрофобізуючої добавки після випробування на водонепроникність</em></p> <h3><span style="color: #ff6600;"><strong>Підвищення водонепроникності бетону досягається за рахунок комплексу заходів, спрямованих на формування щільної та малопористої структури, а саме:</strong></span></h3> <ul> <ul> <li><strong>Зменшення водоцементного відношення (В/Ц):</strong> зниження кількості води в бетонній суміші сприяє зменшенню кількості пор після її випаровування.</li> <li><strong>Застосування гідрофобізуючих добавок:</strong> ці добавки зменшують поверхневий натяг води та її здатність проникати в пори бетону.</li> <li><strong>Застосування кольматуючих добавок:</strong> дрібнодисперсні добавки здатні заповнювати пори та мікротріщини в бетоні, підвищуючи його щільність.</li> <li><strong>Якісне ущільнення бетонної суміші:</strong> ретельне видалення повітря з бетонної суміші під час укладання сприяє формуванню щільнішої структури.</li> <li><strong>Оптимальний догляд за бетоном:</strong> забезпечення належної вологості та температурного режиму в період твердіння сприяє повній гідратації цементу та формуванню щільної структури.</li> </ul> </ul> <p>Водонепроникність є критично важливою властивістю для бетонних конструкцій, що експлуатуються в умовах підвищеної вологості, контакту з ґрунтовими водами або під впливом гідростатичного тиску (наприклад, підвалів, басейнів, гідротехнічних споруд). Забезпечення необхідної марки водонепроникності є запорукою їхньої довговічності та надійності.</p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@5f2c850224f24d969e29ee8aa6d2232d" data-request-token="d0835b48c7f211f1922b124b4271295c" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@93de6a259e464be994b46472dd56d1d0"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@93de6a259e464be994b46472dd56d1d0" data-request-token="d0835b48c7f211f1922b124b4271295c" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>Теплофізичні властивості бетону, такі, як теплопровідність, теплоємність і температурний коефіцієнт лінійного розширення, є важливими характеристиками, що визначають його поведінку в будівельних конструкціях.</p> <p>Теплопровідність є ключовою теплофізичною характеристикою бетону, особливо в процесі проєктування огороджувальних конструкцій будівель. Важкий бетон у повітряно-сухому стані має середню теплопровідність близько 1,2Вт/(м⋅К), що у 2–4 рази перевищує теплопровідність легкого бетону. Ця висока теплопровідність є суттєвим недоліком важкого бетону, що зумовлює необхідність утеплення стінових конструкцій у випадку їхнього використання.</p> <p>Теплоємність важкого бетону коливається в межах 0,7–0,92кДж/(кг⋅К). Ця властивість визначає кількість теплоти, яку може акумулювати бетон зі зміною температури.</p> <p>Однією з проблем, пов'язаних з використанням масивних бетонних елементів, є інтенсивне внутрішнє тепловиділення під час твердіння бетону, що схематично зображено на рисунку 5.20. Значне тепловиділення всередині бетону може призвести до температурних градієнтів, внутрішніх напружень і, як наслідок, до утворення тріщин, якщо не вжити відповідних заходів для контролю температури.</p> <p style="text-align: center;"><img height="332" width="1098" src="/assets/courseware/v1/396405fe8dd115fe7f7b1eb1e9aa9383/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t5_img20_proces_vnytrish.png" alt="rys_5_20" /></p> <p style="text-align: center;"><em>Рисунок 5.20 Процес внутрішнього тепловиділення, що відбувається в масивних бетонних конструкціях</em></p> <p>Температурний коефіцієнт лінійного розширення бетону – це фізична характеристика, яка описує зміну довжини бетонного елемента зі зміною температури на один Кельвін. Цей коефіцієнт вимірюється в одиницях 1/К (наприклад, 10⁻⁶ 1/К), що еквівалентно 1/°С.</p> <p>Температурний коефіцієнт лінійного розширення важкого бетону становить приблизно 10×10⁻⁶ К⁻¹.</p> <p>Величина лінійного розширення (Δl) визначається за формулою:</p> <p></p> <div style="background-color: #ec723c; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;"> <p style="color: #ffffff; font-size: 140%; text-align: center;">Δl = l * α_p(t₂ − t₁) (5.3)                                     </p> </div> <p>де</p> <p style="padding-left: 30px;"><span style="color: #000080; font-size: 140%;"><strong>l</strong></span> – початкова довжина зразка, м</p> <p style="padding-left: 30px;"><span style="color: #000080; font-size: 140%;"><strong>α_p</strong></span> – температурний коефіцієнт лінійного розширення, К⁻¹;</p> <p style="padding-left: 30px;"><span style="color: #000080; font-size: 140%;"><strong>t₁</strong></span> – початкова температура, К;</p> <p style="padding-left: 30px;"><span style="color: #000080; font-size: 140%;"><strong>t₂</strong> </span>– кінцева температура, К.</p> <p>На температурний коефіцієнт лінійного розширення бетону впливає мінералогічний склад заповнювачів (граніт має нижчий коефіцієнт, ніж вапняк), вологість бетону (яка змінює його деформаційні властивості) та наявність арматури (що частково обмежує температурні деформації).</p> <p>Для зменшення температурних деформацій застосовують компенсатори, деформаційні шви і матеріали зі схожим температурним розширенням, що забезпечують рівномірнішу реакцію конструкції на зміну температури.</p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@30b41927787b44b2a0bcc16d9e773ebe" data-request-token="d0835b48c7f211f1922b124b4271295c" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@e5df2dd6b6834f36ab981bb11c7d0d76"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@e5df2dd6b6834f36ab981bb11c7d0d76" data-request-token="d0835b48c7f211f1922b124b4271295c" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <div style="background-color: #dfe6ea !important; border: 1px solid lightgrey; border-radius: 5px; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; box-shadow: 0 4px 10px 0 rgb(0 0 0 / 20%), 0 4px 20px 0 rgb(0 0 0 / 19%);"> <p style="text-align: justify;"><span style="color: #004984; font-weight: bold;">Стиранність (U) </span> – це властивість матеріалу зменшувати свою масу і об'єм внаслідок спільної дії абразивного матеріалу (такого, як кварцовий пісок або наждак) та прикладених стиральних зусиль.</p> </div> <p>Ця характеристика є важливою для оцінки довговічності та зносостійкості будівельних матеріалів, особливо тих, що використовуються для поверхонь, які піддаються інтенсивному механічному впливу (підлоги, дорожні покриття, сходи тощо).</p> <p>Стиранність матеріалу тісно пов'язана з його твердістю. Як правило, твердіші матеріали мають меншу стиранність, оскільки вони краще чинять опір механічному руйнуванню поверхні.</p> <p>Стиранність кількісно визначається як втрата маси матеріалу, що припадає на одиницю площі стертої поверхні. Одиницею вимірювання стиранності є кілограм на квадратний метр (кг/м²).</p> <p><strong>Для визначення стиранності використовується наступна формула: (5.4)</strong></p> <div style="background-color: #ec723c; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;"> <p style="color: #ffffff; font-size: 150%; text-align: center; font-weight: bolt;">U= (m₁-m₂)/F                (5.4)                                     </p> </div> <p>де</p> <ul> <ul> <li><strong>m1</strong> – маса зразка матеріалу до випробування на стиранність, кг;</li> <li><strong>m2</strong> – маса зразка матеріалу після випробування на стиранність, кг;</li> <li><strong>F</strong> – площа стертої поверхні зразка, м².</li> </ul> </ul> <p><span style="color: #ff6600;"><strong>Орієнтовні значення стиранності для деяких будівельних матеріалів (для порівняння):</strong></span></p> <ul> <ul> <li>Кварцит: 0,6...1,2кг/м²</li> <li>Граніт: 1...5кг/м²</li> <li>Клінкерна цегла: 2...4,3кг/м²</li> <li>Керамічні плитки для підлог: 2,5...3,0кг/м²</li> <li>Вапняк: 3...8кг/м²</li> <li>Цементний розчин: 6...15кг/м²</li> </ul> </ul> <p>Низькі значення стиранності свідчать про високу зносостійкість матеріалу та його довговічність в умовах експлуатації.</p> <p style="text-align: center;"><img height="249" width="348" src="/assets/courseware/v1/60a9980c3a608d6c812d2049e28b6cf7/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t5_img21_lab_ustanovka.png" alt="rys_2_1" /></p> <p style="text-align: center;"><em>Рисунок 5.21 Лабораторна установка, яка використовується</em><br /><em> для проведення випробувань на стиранність будівельних матеріалів</em></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@a0eb6106687a41eb9d32dae497e36fb1" data-request-token="d0835b48c7f211f1922b124b4271295c" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@5054a0b84b004dbfb4bd7e69b3d6e7b1"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@5054a0b84b004dbfb4bd7e69b3d6e7b1" data-request-token="d0835b48c7f211f1922b124b4271295c" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <div style="background-color: #dfe6ea !important; border: 1px solid lightgrey; border-radius: 5px; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; box-shadow: 0 4px 10px 0 rgb(0 0 0 / 20%), 0 4px 20px 0 rgb(0 0 0 / 19%);"> <p style="text-align: justify;"><span style="color: #004984; font-weight: bold;"> Ударна міцність (або ударна в'язкість)</span> – це здатність матеріалу протидіяти руйнуванню і в умовах короткочасного навантаження ударного характеру.</p> </div> <p>Ударна міцність, або динамічна міцність (Rуд), кількісно характеризується роботою, затраченою на руйнування зразка матеріалу, віднесеною до одиниці об'єму цього матеріалу. Одиницею вимірювання ударної міцності є джоуль на кубічний метр (Дж/м³).</p> <p>Для визначення ударної міцності користуються формулою: (5.5)</p> <div style="background-color: #ec723c; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;"> <p style="color: #ffffff; font-size: 140%; text-align: center;">R_уд=(nqh)/V                          (5.5)                                     </p> </div> <p>де:</p> <ul> <ul> <li><strong>n</strong> – число ударів, необхідних для руйнування зразка;</li> <li><strong>q</strong> – вага гирі ударного пристрою, Н (ньютони);</li> <li><strong>h</strong> – висота падіння гирі, м;</li> <li><strong>V</strong> – об'єм зразка матеріалу, м³.</li> </ul> </ul> <p style="text-align: center;"><img height="267" width="376" src="/assets/courseware/v1/70e0e5ac58eef3d2cc6744adffc5aef3/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t5_img22_cylinder_zvyazok.png" alt="rys_5_23" /></p> <p style="text-align: center;"><em>Рисунок 5.22 Серія циліндричних зразків бетону після випробування на ударну міцність</em></p> <p style="text-align: center;"><img height="459" width="694" src="/assets/courseware/v1/2701250375310c96c0a2380c2eac7956/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t5_img23_ustanovka_dlya_vyprob.png" alt="rys_5_24" /></p> <p style="text-align: center;"><em>Рисунок 5.23 Установка для випробування будівельних матеріалів на ударну міцність: </em><br /><em>а) зовнішній вигляд установки </em><br /><em>б) розріз і вид зверху на зону безпосереднього контакту ударного елемента (сталевої кульки) зі зразком під час випробування на ударну міцність</em></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>