<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@483d2869f4a243e8bb882181130bf1b5" data-request-token="65b2b980c9d211f19d835ed1eea60c1b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@7a2b713744c9458691295d38404a2d1a">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@7a2b713744c9458691295d38404a2d1a" data-request-token="65b2b980c9d211f19d835ed1eea60c1b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<div style="background-color: #dfe6ea !important; border: 1px solid lightgrey; border-radius: 5px; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; box-shadow: 0 4px 10px 0 rgb(0 0 0 / 20%), 0 4px 20px 0 rgb(0 0 0 / 19%);">
<p style="text-align: justify;"><span style="color: #004984; font-weight: bold;"> Помелом</span> називають процес подрібнення твердих тіл, який полягає у подоланні їхніх внутрішніх сил зчеплення. Цей механічний процес спрямований на зменшення розміру частинок матеріалу до необхідної дисперсності, що є критично важливим етапом у виробництві цементу.</p>
</div>
<p><!-- Таблиця N2 --></p>
<table style="width: 100%; margin: auto;">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 45%; background-color: #f9cabb; text-align: justify; border: none;">
<p>Процес помелу відіграє ключову роль у виробництві цементу, оскільки ступінь подрібнення сировини та клінкеру безпосередньо впливає на властивості кінцевого продукту і його якість у складі бетонних сумішей. На рисунку 1.25 схематично представлено основні фактори, на які впливає помел цементу, що, у свою чергу, визначають якість цементу та бетону. Як показано на рисунку, міцність цементу в ранні (2, 7 діб) та пізні (28 діб) терміни твердіння, що вимірюється в мегапаскалях (МПа), тісно пов'язана з тониною помелу. Тонкість помелу характеризується такими параметрами, як залишок на ситі (у %) та питома поверхня за Блейном (см²/г). Чим тонший помел (менший залишок на ситі та більша питома поверхня), тим активніше відбувається гідратація цементного клінкеру, що сприяє швидшому набору міцності.</p>
</td>
<td style="width: 10%; background-color: #ffffff; border: none;"></td>
<td style="width: 46%; background-color: #f9cabb; text-align: justify; border: none;">
<p>Довговічність та стійкість бетону до впливу зовнішніх факторів також залежать від характеристик цементу, на які можуть впливати не лише тонкість помелу, але й додавання мінеральних добавок. Ці добавки модифікують структуру цементного каменю, підвищуючи його стійкість до проникнення води, агресивних хімічних речовин та інших руйнівних процесів. Зручність укладання бетону, що визначається реологічними властивостями, такими, як рухливість та водоутримуюча здатність, також залежить від тонини помелу та застосування мінеральних добавок. .</p>
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p style="text-align: center; padding-top: 32px;"><img height="auto" width="860" src="/assets/courseware/v1/775e34ce326e94bc5cae14437e61a150/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-24_schema_vplyv_pamela.png" alt="rys_1_24" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.24 Схематичне зображення впливу тонкості помелу та мінеральних добавок на властивості цементу і бетонних сумішей</em></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@3b876e05de8449efacc1f56ab449be32" data-request-token="65b2b980c9d211f19d835ed1eea60c1b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@b7aba482eb974ccaacad7aa6384b10c0">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@b7aba482eb974ccaacad7aa6384b10c0" data-request-token="65b2b980c9d211f19d835ed1eea60c1b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p><span style="color: #ff6600;"><strong>Подрібнення відбувається за допомогою різних механічних впливів, кожен з яких ефективний для певних властивостей матеріалу та стадії помелу (рис. 1.25):</strong></span></p>
<ul>
<ul>
<li><strong>Роздавлювання:</strong> Цей спосіб полягає у прикладанні статичного або повільно зростаючого тиску до матеріалу, що призводить до його руйнування через перевищення межі міцності на стиск. Роздавлювання є ефективним для грубого подрібнення твердих і крихких матеріалів, таких як великі шматки клінкеру (рис. 1.25, а).</li>
<li><strong>Стирання:</strong> Подрібнення стиранням відбувається внаслідок відносного руху твердих тіл або частинок матеріалу під дією прикладеної сили. Тертя між частинками або між частинками та робочими поверхнями обладнання призводить до поступового руйнування і зменшення їхнього розміру. Цей спосіб ефективний для тонкого помелу та отримання дрібнодисперсних порошків (рис. 1.25, б).</li>
<li><strong>Стиснений удар:</strong> У цьому випадку матеріал руйнується внаслідок швидкого прикладання сили, що створює локалізовані зони високого тиску. Поєднання стискання та ударної дії є ефективним для подрібнення матеріалів середньої твердості (рис. 1.25, в).</li>
<li><strong>Вільний удар:</strong> Подрібнення вільним ударом відбувається в результаті зіткнення частинок матеріалу з рухомими елементами обладнання (наприклад, молотками) або в процесі зіткнення між собою самих частинок, розігнаних до високих швидкостей. Цей спосіб особливо ефективний для подрібнення крихких матеріалів та матеріалів середньої твердості (рис. 1.25, г).</li>
</ul>
</ul>
<div style="background-color: #005189; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;">
<p style="color: #ffffff; text-align: justify;">Саме способи подрібнення матеріалу визначають конструкцію та принцип дії помольного обладнання, такого, як кульові млини, вібраційні млини, валкові дробарки, молоткові дробарки тощо.</p>
</div>
<p>Для досягнення вищої ефективності помелу та оптимального гранулометричного складу цементу можуть бути використані послідовно декілька одиниць обладнання, що реалізують різні способи подрібнення на різних стадіях процесу. Також може застосовуватися одна одиниця обладнання, що поєднує різні способи подрібнення в межах своєї конструкції, забезпечуючи більш комплексний вплив на матеріал.</p>
<p style="text-align: center;"><em><img height="379" width="543" src="/assets/courseware/v1/9f19ef33959880e8026d3d280313c5ac/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-25_osn_sposob.png" alt="rys_1_25" /></em></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.25. Основні способи подрібнення матеріалів: </em><br /><em> а) роздавлювання; б) стирання; в) стиснений удар; г) вільний удар.</em></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@5bab4833b69b4c8ca914e643d0ac753b" data-request-token="65b2b980c9d211f19d835ed1eea60c1b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@e3da2e6666db4ac19a19df5e4222b530">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@e3da2e6666db4ac19a19df5e4222b530" data-request-token="65b2b980c9d211f19d835ed1eea60c1b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p><span style="color: #ff6600;"><strong>Основні фактори, що впливають на вибір типу помольного обладнання:</strong></span></p>
<ul>
<ul>
<li><strong>Енергетична ефективність</strong> – питоме споживання електроенергії (кіловати, витрачені на помел одиниці виготовленої продукції).</li>
<li><strong>Коефіцієнт готовності</strong> – необхідність і частота капітальних ремонтів, кількість аварійних зупинок.</li>
</ul>
</ul>
<div style="background-color: #005189; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;">
<p style="color: #ffffff; text-align: justify;">Ці фактори взаємозалежні та визначають ефективність установки, тобто її енергоспоживання, якість готової продукції і вплив на навколишнє середовище.</p>
</div>
<p>У цементній промисловості використовуються різні типи млинів для подрібнення матеріалів, кожен з яких має свої особливості (рис. 1.26).</p>
<p style="text-align: center;"><img height="auto" width="540" src="/assets/courseware/v1/78e860e008c41ed128cfdbb5fee997ea/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-26_type_obladnanya.png" alt="rys_1_27" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.26 Типи помольного обладнання: </em><br /><em> а) кульовий млин; б) вертикальний роликовий млин; в) ролер-прес.</em></p>
<div style="background-color: #b1d5e4; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;">
<p style="text-align: justify;">Кульові млини бувають відкритого і закритого циклу. Закритий цикл з сепаратором підвищує ефективність помелу та забезпечує точніший контроль тонини готового продукту.</p>
</div>
<p><strong><span style="color: #ff6600;">Двокамерний кульовий трубний млин (рис. 1.27) має:</span></strong></p>
<div style="display: flex; justify-content: space-around;"><!-- Image 1 -->
<div style="width: 65%; border-radius: 10px; overflow: hidden; margin-right: 10px;">
<ul>
<ul>
<li>Першу камеру, коротшу за розміром, з бронями-«ліфтерами», що піднімають кулі для подрібнення матеріалу ударною силою.</li>
<li>Другу камеру, де відбувається домелювання матеріалу, що пройшов через міжкамерну перегородку, переважно стиранням, з використанням куль меншого діаметру.</li>
</ul>
</ul>
</div>
<div style="width: 30%; border-radius: 10px; overflow: hidden; margin-right: 10px;"><img src="/assets/courseware/v1/8fc23cc5e19bd92d7323c14be5b2ee64/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-27_tyrbo_mlyn.png" alt="rys_1_27" />
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.27 Двокамерний <br /> кульовий трубний млин</em></p>
</div>
</div>
<div style="display: flex; justify-content: space-around;"><!-- Image 1 -->
<div style="width: 65%; border-radius: 10px; overflow: hidden; margin-right: 10px; text-align: justify;"><strong>У вертикальному роликовому млині</strong> подрібнення матеріалу відбувається між помольною тарілкою, що обертається горизонтально, та роликами, які притискаються до неї зверху (рис. 1.28). Потрібний для помелу тиск створюється гідравлічними циліндрами, що забезпечують контрольоване зусилля. Важливою особливістю млина є наявність інтегрованого сепаратора 3-го покоління, який класифікує частинки за розміром, повертаючи крупніші на повторний помел, а дрібні – у готовий продукт. Матеріал транспортується всередині млина потоком повітря або гарячих газів, що забезпечує його переміщення між зоною помелу та сепаратором. Млин може бути обладнаний газогенератором або використовувати теплову енергію відпрацьованих газів з пічної системи для зменшення енергоспоживання.</div>
<div style="width: 30%; border-radius: 10px; overflow: hidden; margin-right: 10px;"><img src="/assets/courseware/v1/7b24ff96d0312403a01145593cfa1cee/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-28_rolik_mlyn.png" alt="rys_1_28" />
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.28 Вертикальний роликовий млин</em></p>
</div>
</div>
<div style="display: flex; justify-content: space-around;"><!-- Image 1 -->
<div style="width: 30%; border-radius: 10px; overflow: hidden; margin-right: 10px;"><img src="/assets/courseware/v1/39da9650a313206bd6f8682c177473fa/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-29_rolik_pres.png" alt="rys_1_29" />
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.29 Ролер-прес</em></p>
</div>
<div style="width: 65%; border-radius: 10px; overflow: hidden; margin-right: 10px; text-align: justify;">
<p style="padding-top: 32px;"><strong>Ролер-преси</strong> здійснюють подрібнення матеріалу шляхом його стиснення між двома обертовими роликами (рис. 1.29). Один з роликів зафіксований у своїй осі, тоді як інший є рухомим і притискається до першого за допомогою гідравлічного циліндра, створюючи високий тиск, необхідний для руйнування матеріалу.</p>
</div>
</div>
<div style="display: flex; justify-content: space-around;"><!-- Image 1 -->
<div style="width: 65%; border-radius: 10px; overflow: hidden; margin-right: 10px; text-align: justify;">
<p>Для оптимізації енергоспоживання та збільшення продуктивності помольних установок використовуються <strong>комбіновані системи</strong>. Одним з ефективних рішень є поєднання ролер-преса та кульового млина (рис. 1.30). Ролер-прес, здійснюючи попереднє подрібнення, знижує енергоємність подальшого помелу в кульовому млині, тоді як кульовий млин забезпечує необхідну тонкість кінцевого продукту.</p>
<p>Такий підхід дозволяє досягти значного приросту продуктивності (до +15%) з одночасним зменшенням енергетичних витрат на тонну продукції.</p>
</div>
<div style="width: 30%; border-radius: 10px; overflow: hidden; margin-right: 10px;"><img src="/assets/courseware/v1/f394516de33f3188ceb0909fd17a5612/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-30_combo.png" alt="rys_1_30" />
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.30 Схема комбінованої системи «Ролер-прес + кульовий млин»</em></p>
</div>
</div>
<p>В процесі вибору помольного обладнання для цементного виробництва необхідно враховувати ряд критеріїв, що визначають ефективність його роботи. Детальний порівняльний аналіз помольних систем наведено в таблиці 1.2.</p>
<pre style="text-align: right;"><span style="color: #ff9900;"><em>Таблиця 1.2</em></span></pre>
<p><span style="color: #ff6600;"><strong>Оцінка помольних систем за ключовими критеріями</strong></span></p>
<p style="text-align: center;"><span style="color: #ff6600;"><strong><img height="735" width="841" src="/assets/courseware/v1/e8ab4b83e2725a2a1811d9a43ab21ecd/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-33_1-table-1-3.png" alt="rys_table_1_2" /></strong></span></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@2a25d635e3ba405f9cf5868c24fe291c" data-request-token="65b2b980c9d211f19d835ed1eea60c1b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@8cde2fd648494237893b9ac0821785f0">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@8cde2fd648494237893b9ac0821785f0" data-request-token="65b2b980c9d211f19d835ed1eea60c1b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p>Сепаратори відіграють важливу роль у процесі помелу, забезпечуючи класифікацію частинок за розміром і повернення на доопрацювання крупної фракції («крупки»), тоді як готова фракція виводиться з системи (рис. 1.31).</p>
<h3><span style="color: #ff6600;"><strong>Переваги роторних сепараторів: </strong></span></h3>
<ul>
<ul>
<li><strong>Високий відбір готової фракції:</strong> роторні сепаратори забезпечують ефективне вилучення частинок потрібного розміру, мінімізуючи втрати матеріалу</li>
<li><strong>Зменшений вміст «крупки»:</strong> кількість невідсортованого матеріалу, що повертається на повторний помел, знижується, що підвищує ефективність процесу та зменшує енергоспоживання</li>
</ul>
</ul>
<h3><strong><span style="color: #ff6600;">Принцип роботи роторного сепаратора: </span></strong></h3>
<ol><ol>
<li>Подача повітря та матеріалу: потік повітря, що несе подрібнений матеріал, надходить у сепаратор через бічний канал і спрямовується статичними направляючими через клітку ротора.</li>
<li>Розділення фракцій: відцентрова сила, створювана обертанням ротора, відкидає грубі частинки матеріалу від лопатей ротора.</li>
<li>Виведення готового продукту: дрібніші частинки, що відповідають вимогам до готового продукту, проходять разом з повітрям через ротор і виводяться з сепаратора.</li>
<li>Регулювання тонини помелу: тонкість (дисперсність) готового продукту регулюється швидкістю обертання ротора. Зміна швидкості змінює величину відцентрової сили, що впливає на траєкторію руху частинок і, отже, на ефективність їхнього розділення.</li>
</ol></ol>
<p style="text-align: center;"><img height="auto" width="420" src="/assets/courseware/v1/6a23461d1cf7913b1866010d2a0d589f/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-31_separator.png" alt="rys_1_31" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.31 Принципова схема роботи роторного сепаратора</em></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@57d51101596e4b3aba566591722da558" data-request-token="65b2b980c9d211f19d835ed1eea60c1b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@ab96c9538a3549b7a310257aa077795f">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@ab96c9538a3549b7a310257aa077795f" data-request-token="65b2b980c9d211f19d835ed1eea60c1b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<div style="background-color: #005189; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;">
<p style="color: #ffffff; text-align: justify;">Крупність цементу, або тонина помелу, є однією з найважливіших характеристик, що визначають його гідратаційну активність та впливають на властивості цементного каменю і бетону.</p>
</div>
<p><strong>Гідратація цементу</strong> – це хімічна реакція між цементом і водою, в результаті якої утворюються гідратні фази, що забезпечують твердіння та міцність цементного каменю. Цей процес починається на поверхні зерен цементу, де вода утворює оболонку, в якій починають формуватися голчасті кристали гідратів (рис. 1.32). Швидкість гідратації значною мірою залежить від тонини помелу цементу: чим тонше помелений цемент, тобто чим більша його питома поверхня, тим активніше протікає реакція гідратації, що сприяє швидшому утворенню цементного каменю.</p>
<p style="text-align: center;"><span style="color: #333399; font-size: 140%;"><strong>Вплив тонкомеленого цементу на властивості:</strong></span></p>
<p><span style="color: #ff6600;"><strong>Тонкомелений цемент має ряд особливостей, які впливають на його поведінку та властивості бетону:</strong></span></p>
<ul>
<ul>
<li><strong>Підвищена чутливість до умов навколишнього середовища:</strong> Тонкомелений цемент має більшу поверхню, тому він більш схильний до впливу вологи. Його необхідно ретельно захищати від проникнення вологи під час зберігання, оскільки він швидко адсорбує її з повітря, що може призвести до часткової гідратації та погіршення властивостей.</li>
<li><strong>Підвищена реакційна здатність:</strong> Тонкомелений цемент має підвищену реакційну здатність, що може сприяти підвищенню інтенсивності реакцій між лугами цементу та активним кремнеземом заповнювачів (лужно-кремнеземна реакція). Це може бути як позитивним (підвищення міцності), так і негативним (ризик розтріскування бетону) фактором, залежно від складу заповнювачів.</li>
<li><strong>Зменшення водовідділення бетонної суміші:</strong> Тонкі частинки цементу збільшують зв'язність бетонної суміші, що зменшує тенденцію до водовідділення (розшарування) та покращує її однорідність.</li>
<li><strong>Збільшення водопотреби:</strong> Для досягнення нормальної густини цементного тіста (а отже, і потрібної рухливості бетонної суміші) у випадку використання тонкомеленого цементу потрібна більша кількість води. Це пов'язано зі збільшенням сумарної поверхні частинок, які необхідно змочити.</li>
<li><strong>Покращення зручності укладання:</strong> За рахунок збільшення зв'язності та пластичності, тонкомелений цемент може дещо покращувати зручність укладання бетонної суміші, особливо за умови використання недостатньо пластичних заповнювачів.</li>
<li><strong>Збільшення вартості виробництва:</strong> Виробництво тонкомеленого цементу є більш енергоємним процесом, що призводить до збільшення його вартості. Для досягнення високої тонкості помелу потрібне додаткове обладнання та збільшення часу помелу.</li>
</ul>
</ul>
<p>На рисунку 1.32 схематично зображено процес гідратації цементу. Він показує агрегати цементних частинок (позначені як сині сфери) на різних стадіях реакції з водою.</p>
<p style="text-align: center;"><img height="223" width="810" src="/assets/courseware/v1/f3791db174ade2bdfc1c439cbcaa1944/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-32_gidratation.png" alt="rys_1_32" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.32 Схема процесу гідратації цементу:</em><br /><em> а) сухі частинки цементу перед початком гідратації;</em><br /><em> б) початкова стадія гідратації, коли навколо частинок починають утворюватися «голки» гідратних фаз (волокнисті виступи);</em><br /><em> в) утворення зв'язків між частинками, що формують структуру цементного каменю.</em></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@db4a4ecf800c4087a4eb7a47d3a5efbb" data-request-token="65b2b980c9d211f19d835ed1eea60c1b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@e034a538115b466f85bc10b42dbb947b">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@e034a538115b466f85bc10b42dbb947b" data-request-token="65b2b980c9d211f19d835ed1eea60c1b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<div style="background-color: #f9cabb; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;">
<p style="text-align: justify;">У процесі подрібнення цементного клінкеру та інших компонентів цементу у млинах виникає явище, коли подрібнені частинки матеріалу починають притягуватися одна до одної. Це відбувається внаслідок збільшення їхньої поверхневої енергії. Збільшення поверхні частинок під час подрібнення призводить до утворення неврівноважених хімічних зв'язків на їхній поверхні, що створює електростатичні сили притягання. Ці сили викликають утворення агломератів – скупчень частинок, які злипаються між собою, зменшуючи ефективну площу поверхні, доступну для подальшої реакції (рис. 1.33, а).</p>
</div>
<h3><span style="color: rgb(255, 102, 0);"><strong>Утворення агломератів має кілька негативних наслідків для процесу помелу:</strong></span></h3>
<ul>
<ul>
<li><strong>Зниження продуктивності млина </strong></li>
</ul>
</ul>
<p>Агломерати збільшують розмір частинок, що проходять через млин, і зменшують швидкість їхнього проходження. Це знижує продуктивність обладнання (рис. 1.33, б).</p>
<ul>
<ul>
<li><strong>Налипання матеріалу на обладнання </strong></li>
</ul>
</ul>
<p>Агломерати мають тенденцію прилипати до внутрішніх поверхонь млина, мелючих тіл (куль або роликів) та сепараторів. Це призводить до зменшення ефективності помелу та необхідності частішого очищення обладнання.</p>
<ul>
<ul>
<li><strong>Підвищене повернення «крупки» на домел </strong></li>
</ul>
</ul>
<p>Сепаратори розпізнають агломерати як крупні частинки («крупку») і повертають їх у млин на повторний помел, що збільшує енергоспоживання та зношування обладнання (рис. 1.33, в).</p>
<p style="text-align: center;"><img height="207" width="848" src="/assets/courseware/v1/7c7e74dd458f3bad6849b5fabfef034e/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-33_aglomeracion.png" alt="rys_1_33" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.33 Явище агломерації в системі помелу: </em><br /><em>а) агломерація дрібнодисперсних частинок; </em><br /><em>б) зменшення пропускної здатності млина через агломерацію; </em><br /><em>в) повернення агломератів («крупки») на повторний помел.</em></p>
<div style="background-color: #005189; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;">
<p style="color: #ffffff; text-align: justify;">Для боротьби з цими негативними явищами на цементних заводах використовують інтенсифікатори помелу.</p>
</div>
<p><strong>Інтенсифікатори</strong> – це хімічні речовини, які додаються в млин у невеликих кількостях. Вони адсорбуються на поверхні частинок матеріалу і змінюють їхні фізико-хімічні властивості, зменшуючи сили притягання між частинками.</p>
<h3><span style="color: rgb(255, 102, 0);"><strong>Механізм дії інтенсифікаторів може бути різним, але загалом вони сприяють:</strong></span></h3>
<ul>
<ul>
<li><strong>Диспергації частинок:</strong> розділенню агломератів на окремі частинки, збільшуючи ефективну площу поверхні матеріалу.</li>
<li><strong>Зменшенню налипання:</strong> зниженню адгезії (прилипання) матеріалу до поверхонь обладнання.</li>
<li><strong>Покращенню пластичності:</strong> полегшенню проходження матеріалу через млин.</li>
</ul>
</ul>
<p>З розвитком досліджень в області хімії поверхневих явищ, інтенсифікатори помелу почали розробляти не тільки для покращення процесу подрібнення, але й для <strong>модифікації якісних параметрів цементу. </strong></p>
<h3><span style="color: #ff6600;"><strong>Наприклад, до їхнього складу можуть входити речовини, що сприяють:</strong></span></h3>
<ul>
<ul>
<li>підвищенню міцності цементу</li>
<li>покращенню реологічних властивостей цементного тіста</li>
<li>зменшенню потреби у воді</li>
</ul>
</ul>
<div style="background-color: #f9cabb; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;">
<p>Використання інтенсифікаторів помелу є важливою технологічною операцією, що дозволяє підвищити ефективність виробництва цементу, покращити його якість та знизити енергоспоживання.</p>
</div>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
Завершення тесту
У вас залишилися невиконані завдання. Ви впевнені, що хочете завершити тест?
Тестування завершено.
Ви завершили тестування з розділу
"Розділ 1. Технологія виробництва цементу сухим способом"
© Всі права захищено