<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@98b9d24b8ca344f88c940a6e1fda6cc8" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@7b07a373c4a448978ed4ddf49e901a27">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@7b07a373c4a448978ed4ddf49e901a27" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<div style="border: 2px solid #ee7026; 20px; box-shadow: 0px 0px 10px #C3CAD3; border-radius: 8px; padding: 16px; margin: 24px 16px 16px 16px;">
<p><span style="color: #ee7026;"><strong>Виробництво цементу складається з таких операцій:</strong></span></p>
<ul>
<ul>
<li>видобування сировини</li>
<li>приготування суміші</li>
<li>випалювання до спікання в клінкер</li>
<li>охолодження і розмелювання клінкеру з гіпсом</li>
<li>приймання та зберігання цементу (рис. 1.3)</li>
</ul>
</ul>
</div>
<p style="text-align: center; padding-top: 32px;"><em><img height="auto" width="960" src="/assets/courseware/v1/d90a9e74c382eee71ea98b0b724958a3/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-3_zberig_cementa.png" alt="rys_1_3" /></em></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.3 Технологія виробництва клінкеру сухим способом:</em></p>
<p>1. Дроблення на кар’єр.<br />2. Зберігання та гомогенізація.<br />3. Дозування сировинних матеріалів.<br />4. Сушка та помел сировинної муки.<br />5. Гомогенізація сировинної муки.<br />6. Нагрівання та декарбонізація.<br /> 7. Випал клінкеру.<br />8. Охолодження клінкеру.<br />9. Зберігання клінкеру.<br />10. Помел цементу.<br />11. Зберігання, пакування та відвантаження готової продукції.</p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@ff231b98fb254a67bfc43a382f12adb9" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@6f33f1943cc84eb2a92555a38775c006">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@6f33f1943cc84eb2a92555a38775c006" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p style="text-align: justify;"><b>ОСНОВНА СИРОВИНА ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ЦЕМЕНТУ</b> – це карбонатні породи, передусім вапняк, які утворилися мільйони років тому внаслідок геологічних процесів осадження решток морських організмів. Зазвичай вапняк видобувають відкритим способом у спеціально відведених кар’єрах, розташованих поблизу цементних заводів (рис. 1.4).</p>
<div style="background-color: #b1d5e4; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;">
<p style="text-align: justify;">У Західній та Східній Європі вапняк, який використовується для виробництва цементу, має вік від 20 до 400 мільйонів років і є результатом тривалого осадження мінералів у морському середовищі.</p>
</div>
<div style="border: 2px solid #ee7026; 20px; box-shadow: 0px 0px 10px #C3CAD3; border-radius: 8px; padding: 16px; margin: 24px 16px 16px 16px;">
<p><span style="color: #ee7026;"><strong>Основним хімічним компонентом цих порід є карбонат кальцію (CaCO₃). Він міститься у таких природних матеріалах, як:</strong></span></p>
<ul>
<ul>
<li><strong>вапняк</strong>, який є найпоширенішою сировиною у цементному виробництві;</li>
<li><strong>мармур</strong> – це метаморфізована форма вапняку, менш поширена через високу вартість;</li>
<li><strong>крейда</strong> – м’який осадовий камінь, який легко подрібнюється;</li>
<li><strong>кальцит і арагоніт</strong> – це мінеральні форми (CaCO₃), які також зустрічаються у природі.</li>
</ul>
</ul>
</div>
<p style="text-align: justify;">Крім вапняку, до сировинної суміші додають також матеріали, багаті на силіцій (SiO₂), алюміній (Al₂O₃) та залізо (Fe₂O₃), щоб досягти необхідного мінералогічного складу клінкеру.</p>
<p style="text-align: center;"><img height="368" width="514" src="/assets/courseware/v1/81a86f6120721242297c0d530f9a8539/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-4_vapnyak_karer.png" alt="rys_1_4" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.4 Вапняковий кар’єр – джерело основної сировини </em><br /><em> для виробництва цементу</em></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@3130336291a54175bc49cc2407e0b183" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@fae72c4ea05e4d92af4b4aa1cd1c5caf">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@fae72c4ea05e4d92af4b4aa1cd1c5caf" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p style="text-align: justify;">Один з ключових етапів видобутку сировини для виробництва клінкеру – буро-вибухові роботи.</p>
<p style="text-align: justify;">На рис. 1.5 представлено кар’єр, у якому здійснюється підготовка до цього процесу. Використання вибухового способу пояснюється рядом суттєвих переваг, які роблять його ефективним і економічно доцільним.</p>
<!-- Таблиця N2 -->
<table style="width: 100%; margin: auto;">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 33%; background-color: #f9cabb; text-align: justify;">Передусім, буро-вибуховий метод <b>дозволяє швидко отримувати великі обсяги сировини.</b> Завдяки високій продуктивності підривних робіт досягається оптимальний рівень дроблення твердих гірських порід, що значно полегшує подальше подрібнення та транспортування матеріалу.</td>
<td style="width: 33%; background-color: #b1d5e4;">
<div style="margin: 8px; text-align: justify;">Ще однією перевагою <strong>збереження геометрії кар’єру</strong> є буро-вибухові роботи проводяться з урахуванням точних інженерних розрахунків, що дозволяє краще контролювати шари покладів і, відповідно, – хімічний склад видобутої сировини. Це критично важливо для забезпечення стабільної якості клінкеру.</div>
</td>
<td style="width: 33%; background-color: #f9cabb; text-align: justify;">Крім того, вибуховий спосіб <strong>вважається економічно вигідним</strong>. Він забезпечує ефективне співвідношення між витратами на вибухові матеріали та обсягами отриманої сировини, що робить його привабливим з точки зору промислової доцільності.</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p></p>
<p>На рис. 1.5 зображено сітку свердловин, яка підготовлена для заряджання вибуховими речовинами. Це приклад ретельно спланованого процесу буріння, що передує вибуху. Такий підхід дозволяє мінімізувати втрати цінної породи та досягати високої ефективності видобутку.</p>
<p style="text-align: center;"><img height="auto" width="640" src="/assets/courseware/v1/c7bbc61b97007c481c992c6c28648493/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-5_robota_carer.png" alt="rys_1_5" style="border-radius: 10px;" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.5 Буро-вибухові роботи у кар’єрі</em></p>
<p></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@b24b9ae7d691482e8cdccc492b9714c3" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@743edd9373b04543842e26be09a8595f">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@743edd9373b04543842e26be09a8595f" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<div style="background-color: #005189; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;">
<p style="color: #ffffff; text-align: justify;">Сировинні матеріали мають різні фізичні властивості, такі як твердість та вологість, а також, залежно від способу видобутку, різний фракційний склад. Ці фізичні властивості є визначальними в процесі вибору дробильних машин.</p>
</div>
<p style="text-align: justify;"><b>Основним завданням цього етапу</b> підготовки сировини є забезпечення необхідного розміру каменю (до 100мм) для подальшого транспортування. Попереднє дроблення також скорочує витрати електроенергії на помел до необхідної для випалу тонини.</p>
<p style="text-align: justify;">На рисунку 1.6 представлено схематичне зображення процесів дроблення сировини, які можуть бути одностадійними, багатостадійними або циркуляційними – залежно від вихідної фракції та необхідної якості подрібнення.</p>
<p style="text-align: center;"><img height="auto" width="640" src="/assets/courseware/v1/3603d88f17bddde3babc394765d8053d/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-6_osnovni_typy.png" alt="rys_1_6" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.6 Основні типи дроблення сировини залежно від її фракційного складу</em></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@7d7c30a0aefe4cd0bb898e42f77d4237" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@c8d52976c8954d8d87a25fad216b88cc">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@c8d52976c8954d8d87a25fad216b88cc" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<div style="background-color: #dfe6ea !important; border: 1px solid lightgrey; border-radius: 5px; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; box-shadow: 0 4px 10px 0 rgb(0 0 0 / 20%), 0 4px 20px 0 rgb(0 0 0 / 19%);">
<p style="text-align: justify;"><span style="color: #004984; font-weight: bold;"> ПРЕ-ГОМОГЕНІЗАЦІЯ </span> – це технологічний процес попереднього змішування та вирівнювання сировинних матеріалів перед подрібненням з метою зменшення коливань їхнього хімічного складу.</p>
</div>
<p style="text-align: justify; padding-top: 16px;"><span style="color: #ee7026; font-size: 110%; font-weight: bold;">Мета пре-гомогенізації:</span></p>
<ul>
<ul>
<li>забезпечити хімічну однорідність сировини, яка надходить на подальший етап помелу</li>
<li>знизити витрати енергії під час виробництва</li>
<li>підвищити якість клінкеру та готового цементу</li>
</ul>
</ul>
<div style="background-color: #f9cabb; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;">
<p><strong>Принцип роботи системи пре-гомогенізації полягає у наступному (рис. 1.7):</strong></p>
<ol><ol>
<li>Сировина надходить на спеціально обладнаний склад, де укладається шарами за допомогою стрічкового укладача-стекера.</li>
<li>Після цього шари поступово знімаються з поверхні реклеймером, утворюючи однорідний потік матеріалу, що йде на помел.</li>
</ol></ol>
<p></p>
</div>
<p style="text-align: center;"><img height="auto" width="640" src="/assets/courseware/v1/8c22ef90a3d3185b49c1738b6d9e7ef4/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-7_prync_rob_gemogenizac.png" alt="rys_1_7" style="margin-bottom: 16px;" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.7 Принцип роботи системи пре-гомогенізації</em></p>
<p></p>
<p style="text-align: justify; padding-top: 16px;"><span style="color: #ee7026; font-size: 110%; font-weight: bold;">Ефективність пре-гомогенізації залежить від:</span></p>
<ul>
<ul>
<li>швидкості укладання стекером: чим швидше укладаються шари, тим менші коливання хімічного складу сировини</li>
<li>кількості шарів: чим більше шарів формується, тим вища однорідність суміші</li>
</ul>
</ul>
<p style="text-align: justify; padding-top: 16px;"><span style="color: #ee7026; font-size: 110%; font-weight: bold;">Типи прикладів для пре-гомогенізації:</span></p>
<ul>
<ul>
<li>поздовжній склад – матеріал укладається та знімається у лінійному напрямку</li>
<li>круговий склад – укладання та зняття відбувається по колу, що дозволяє ефективно задіяти простір</li>
<li>«ями» для змішування – спеціальні резервуари, що додатково забезпечують перемішування матеріалу</li>
</ul>
</ul>
<p style="text-align: center;"><img height="auto" width="640" src="/assets/courseware/v1/96dcafbce1b92575dcb896df79622235/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-8_typ_skladiv.png" alt="rys_1_8" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.8 Типи складів для пре-гомогенізації</em></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@cd7f6084f9d644c48ac0bd1f238e25b5" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@1243d3dc48c04b449e22103c867518e8">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@1243d3dc48c04b449e22103c867518e8" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<div style="background-color: #dfe6ea !important; border: 1px solid lightgrey; border-radius: 5px; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; box-shadow: 0 4px 10px 0 rgb(0 0 0 / 20%), 0 4px 20px 0 rgb(0 0 0 / 19%);">
<p style="text-align: justify;"><span style="color: #004984; font-weight: bold;">Сировинна суміш </span> – це оптимально підібраний набір матеріалів, який включає карбонатні, силікатні породи та корегуючі добавки. Основне завдання при підготовці сировинної суміші полягає у забезпеченні потрібного складу основних хімічних елементів, необхідних для формування клінкерних мінералів у процесі високотемпературного спікання.</p>
</div>
<p style="text-align: justify; padding-top: 16px;"><span style="color: #ee7026; font-size: 110%; font-weight: bold;">До основних компонентів сировинної суміші належать (рис. 1.9):</span></p>
<ul>
<ul>
<li>карбонатний компонент – вапняк, крейда або мергель, що забезпечують надходження оксиду кальцію (CaO)</li>
<li>глинистий компонент – різні види глин, що містять діоксид кремнію (SiO₂) та оксид алюмінію (Al₂O₃)</li>
<li>корегуючі добавки – такі як глиноземистий кек, залізна руда, золошлак, трепел, опока, які вносять оксид заліза (Fe₂O₃) та додаткові кількості оксиду алюмінію (Al₂O₃)</li>
</ul>
</ul>
<p style="text-align: center;"><img height="0" width="0" src="/assets/courseware/v1/c0f4beb5666aa6d455565634be506834/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-9_osnovni_componenty.png" alt="rys_1_9" /><img height="auto" width="540" src="/assets/courseware/v1/c0f4beb5666aa6d455565634be506834/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-9_osnovni_componenty.png" alt="rys_1_9" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.9 Основні компоненти сировинної суміші</em></p>
<p style="text-align: justify; padding-top: 16px;"><span style="color: #ee7026; font-size: 110%; font-weight: bold;">Правильне співвідношення цих компонентів контролюється за допомогою спеціальних коефіцієнтів:<span></span></span></p>
<p style="text-align: center;"><strong>Коефіцієнт насичення вапном (LSF):</strong></p>
<p style="text-align: center;"><strong><img height="auto" width="540" src="/assets/courseware/v1/cc0ba40a4df56e15178db2184a874234/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-10_1_lsf.png" alt="lfs" /></strong></p>
<p>Нормативне значення LSF має бути у межах 95–130 для забезпечення правильного співвідношення оксидів кальцію до кислотних оксидів у клінкері.</p>
<p style="text-align: center;"><strong>Кремнеземний модуль (SM):</strong></p>
<p style="text-align: center;"><strong><img height="auto" width="540" src="/assets/courseware/v1/ff1a6fe17dfd5bc453f1abe3eded15b9/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-10_2-sm.png" alt="sm" /></strong></p>
<p>Для забезпечення стабільного протікання процесу випалу у цементних печах кремнеземний модуль (SM) повинен перебувати у межах 1,8–3,6, водночас оптимальними вважаються значення 2,35–2,75.</p>
<p style="text-align: center;"><strong>Алюмінієвий модуль (AM):</strong></p>
<p style="text-align: center;"><strong><img height="auto" width="540" src="/assets/courseware/v1/5895cc55bb262aa1bd8881b5ceeef8f2/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-10_3-am.png" alt="am" /></strong></p>
<p style="text-align: justify;">Для отримання клінкеру з бажаними властивостями співвідношення цих оксидів повинно знаходитись у межах 1–3, причому оптимальним вважається діапазон 1,4–1,8. Правильний баланс між оксидом алюмінію і оксидом заліза важливий для формування фазового складу клінкеру та стабільності технологічного процесу.</p>
<p style="padding: 10px 10px 10px 10px; border-left: 10px solid #ee7026; background-color: #00498499; color: white;"><strong><span style="font-family: tahoma, arial, helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 26px;">УВАГА!</span> </span></strong><span style="font-family: tahoma, arial, helvetica, sans-serif;">ДОТРИМАННЯ ЗАДАНИХ ПРОПОРЦІЙ ДОЗВОЛЯЄ ОТРИМАТИ КЛІНКЕР З БАЖАНИМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ, ЩО У ПІДСУМКУ ВИЗНАЧАЄ ЯКІСТЬ ГОТОВОГО ЦЕМЕНТУ</span></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@8e3c89da05e043f38d8083acaf52f229" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@628107a5b3d6461981322df4c16bb2ab">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@628107a5b3d6461981322df4c16bb2ab" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<div style="background-color: #b1d5e4; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;">
<p style="text-align: justify;"><strong>Метод PFTNA</strong> (Pulsed Fast Thermal Neutron Activation) використовується для одночасного визначення наявності та кількості багатьох хімічних елементів у зразках різного розміру – від дуже малих до великих об'ємів. Технологія забезпечує аналіз матеріалу у режимі реального часу шляхом вимірювання його елементарного складу.</p>
</div>
<p style="text-align: justify;">У цементній промисловості системи PFTNA зазвичай встановлюють безпосередньо на конвеєрних лініях, які транспортують сировинні матеріали з кар’єрів або перед подачею сировини до сировинного млина (рис. 1.10).</p>
<p style="text-align: justify;">Таке розташування аналізаторів дозволяє здійснювати постійний моніторинг хімічного складу сировини та оперативно реагувати на його зміни. Це дає можливість своєчасно вносити необхідні корективи у виробничий процес, запобігати утворенню браку продукції та підтримувати стабільність якості цементу на всіх стадіях виробництва.</p>
<p style="text-align: center;"><img height="auto" width="540" src="/assets/courseware/v1/6f2990af542130918f93a9422c6dc892/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-10_analizator_sklady.png" alt="rys_1_10" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.10 Аналізатори складу сировини на конвеєрних лініях:</em></p>
<p style="padding-left: 30px;">а) Аналізатор PFTNA, встановлений на основній конвеєрній лінії транспортування сировини.<br />б) Загальний вигляд аналізатора складу сировини на конвеєрній стрічці.</p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@9c592f1281e4401c8058bc22bb48ccec" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@b11185c3a913452d80a3c5418ad4b56b">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@b11185c3a913452d80a3c5418ad4b56b" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p style="text-align: justify;"><strong>Для забезпечення високої якості клінкеру, необхідно ретельно підготувати сировину</strong> – висушити її та подрібнити до стану однорідної сировинної муки. Це надзвичайно важливий етап у технологічному процесі виробництва цементу, оскільки саме від рівномірності гранулометричного складу сировини залежить стабільність хімічного складу клінкеру, а отже – і якість готового продукту.</p>
<p style="text-align: justify;">Технологічно із завданням сушіння й помелу справляються спеціальні сушильно-помольні установки.</p>
<p style="text-align: justify;">Найпоширенішим обладнанням у сучасному виробництві є вертикальний вальковий млин (рис.11).</p>
<p><strong>Це ефективна машина, яка одночасно виконує кілька функцій: </strong></p>
<ul>
<ul>
<li>сушить сировину;</li>
<li>подрібнює її (здійснює помел); </li>
<li>забезпечує внутрішню циркуляцію матеріалу для досягнення однорідності.</li>
</ul>
</ul>
<p style="text-align: justify; padding-top: 16px;"><span style="color: #ee7026; font-size: 110%; font-weight: bold;">Переваги вертикального валькового млина:</span></p>
<ul>
<ul>
<li>висока продуктивність – обробка великого обсягу сировини за короткий час;</li>
<li>зниження споживання електроенергії – у середньому на 20% менше, ніж у традиційних кульових млинів;</li>
<li>компактність обладнання – поєднання кількох процесів в одній установці дозволяє економити простір;</li>
<li>зниження втрат тепла завдяки замкнутому циклу роботи.</li>
</ul>
</ul>
<p style="text-align: center;"><img height="auto" width="720" src="/assets/courseware/v1/b64c5c1956a6592bf15405dd6cef1ca2/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-11_valk_mlyn.png" alt="rys_1_11" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.11 Зовнішній вигляд вертикального валькового млина (ліворуч) та шліфувальний валок усередині млина (праворуч)</em></p>
<p>Принцип роботи представлено на рис. 1.12. Сировина подається у млин, де одночасно піддається впливу:</p>
<ul>
<ul>
<li>гарячого газу, що забезпечує її сушку;</li>
<li>валків, які здійснюють подрібнення.</li>
</ul>
</ul>
<p>Помел відбувається у замкнутому циклі з використанням сепаратора, що відділяє частинки за розміром:</p>
<ul>
<ul>
<li>дрібніші частинки спрямовуються далі як готова сировинна мука;</li>
<li>крупніші повертаються на повторний помел.</li>
</ul>
</ul>
<p></p>
<div style="background-color: #b1d5e4; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;">
<p style="text-align: justify;">Частота обертання сепаратора визначає тонкість помелу. Відповідно, його налаштування дозволяє контролювати якість отриманого продукту.</p>
</div>
<p style="text-align: center;"><em><img height="auto" width="540" src="/assets/courseware/v1/a0527f1dc32fc11253f24f41788ccae9/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-12_valk_mlyn_pryncyp.png" alt="rys_1_12" /></em></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.12 Принципова схема вертикального валькового млина для помелу та сушіння сировинної суміші:</em></p>
<p style="text-align: center;"><strong>На схемі зображено основні потоки:</strong></p>
<p style="text-align: center;"><strong><span style="color: #339966;">зелена стрілка</span></strong> – потік газу<br /><span style="color: #ff0000;"><strong>червона пунктирна стрілка</strong></span> – суміш матеріалу та газу<br /><span style="color: #0000ff;"><strong>синя стрілка</strong></span> – рух твердого матеріалу</p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@2ea08014145e4329b8d206a831464f98" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@8fb60aa1a4714913a268c4f2beaf83bb">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@8fb60aa1a4714913a268c4f2beaf83bb" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p>Це ключовий етап виробництва цементу, під час якого відбувається термічне перетворення сировинної муки в цементний клінкер. Цей процес є складним і відбувається в кількох послідовних температурних зонах обертової печі.</p>
<div style="background-color: #b1d5e4; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;">
<p>Мета процесу – забезпечити повне хімічне перетворення компонентів муки (в основному кальциту (CaCO₃), глинистих мінералів, заліза та кремнезему) у мінерали клінкеру – аліт, беліт, алюмінат та ферит.</p>
</div>
<p><!-- Таблиця N2 --></p>
<table style="width: 100%; margin: auto;">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 45%; background-color: #f9cabb; text-align: justify; border: none;">
<p>1. <strong>Зона попереднього підігріву (850-860°C)</strong></p>
✔ У циклонних теплообмінниках відбувається підігрівання сировинної муки за рахунок відхідних газів із печі. 2. Зона декарбонізації (PC) (1200-1250°C)<br />✔ Вивільнення (CO₂) із кальциту (CaCO₃), перехід у (CaO). Це один з найважливіших етапів реакцій.</td>
<td style="width: 10%; background-color: #ffffff; border: none;"></td>
<td style="width: 46%; background-color: #f9cabb; text-align: justify; border: none;">
<p><strong>3. Зона випалу</strong> (>1450°C у серцевині полум’я) ✔ Основне утворення клінкерних мінералів. Тут досягається максимальна температура в печі.</p>
<p><strong>4. Зона охолодження</strong> (>1000°C до ~200°C) ✔ Швидке охолодження клінкеру для фіксації мінеральної структури та зменшення енерговитрат.</p>
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p></p>
<p style="text-align: center;"><img height="auto" width="860" src="/assets/courseware/v1/e8c53cef2029be9b2824777559cb4c60/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-13_proces_vypaly.png" alt="rys_1_13" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.13 Схема процесу випалу клінкеру в обертовій печі з попереднім підігрівом та зонуванням температур</em></p>
<div style="border: 2px solid #ee7026; 20px; box-shadow: 0px 0px 10px #C3CAD3; border-radius: 8px; padding: 16px; margin: 24px 16px 16px 16px;">
<p><span style="color: #ee7026;"><strong>Особливості процесу:</strong></span></p>
<ul>
<ul>
<li>безперервна подача теплової енергії (газ, вугілля або альтернативне паливо)</li>
<li>контроль вмісту кисню та вуглекислого газу, що впливає на якість випалу</li>
<li>автоматизовані системи керування, що регулюють подачу матеріалу, повітря і температурний режим</li>
</ul>
</ul>
</div>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@59cde00e7def4601ba72b0ce1a50d632" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@fb4cb5163bc846779e43a2cf9ff23588">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@fb4cb5163bc846779e43a2cf9ff23588" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<div style="background-color: #b1d5e4; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;">
<p>Процес випалу є ключовим етапом у виробництві портландцементного клінкеру. Під час нагрівання сировинної шихти відбуваються складні фізико-хімічні перетворення, які зумовлюють формування основних мінералів клінкеру – аліт (C₃S), беліт (C₂S), алюмоферити (C₄AF) і алюмінати (C₃A).</p>
</div>
<p></p>
<p style="text-align: justify; padding-top: 16px;"><span style="color: #ee7026; font-size: 110%; font-weight: bold;">Фазові зміни відбуваються поступово з підвищенням температури:</span></p>
<ul>
<ul>
<li>100–300°C – випаровується фізично зв'язана волога зі шихти</li>
<li>400–900°C – виводиться хімічно зв'язана вода, наприклад, з глинистих мінералів</li>
<li>>500°C – відбуваються структурні зміни в силікатах, такі як дезагрегація та перекристалізація</li>
<li>600–900°C – іде розклад карбонатів кальцію (CaCO₃) з виділенням вуглекислого газу (CO₂)</li>
<li>>800°C – починається утворення беліту (C₂S) та інших проміжних продуктів (алюмінатів та феритів)</li>
<li>>1250°C – формується рідка фаза (алюмінати та ферити розтоплюються)</li>
<li>~1450°C – завершується реакція клінкеризації: насичується аліт (C₃S), основний компонент цементу</li>
</ul>
</ul>
<p style="text-align: justify; padding-top: 16px;"><span style="color: #ee7026; font-size: 110%; font-weight: bold;">Після досягнення пікової температури розпочинається охолодження:</span></p>
<ul>
<ul>
<li>300–1240°C – кристалізується рідка фаза, утворюється кінцева структура клінкеру, зокрема аліт, який забезпечує високу міцність цементу на ранніх строках твердіння.</li>
</ul>
</ul>
<div style="background-color: #005189; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;">
<p style="color: #ffffff; text-align: justify;">Ці перетворення є критично важливими для якості готового продукту. Найважливішими з точки зору механічної міцності цементу є утворення аліту (C₃S) і беліту (C₂S).</p>
</div>
<p>На рисунку 1.14 показано діапазони температур, за яких відбуваються ключові процеси, а також формування основних мінеральних компонентів цементного клінкеру. </p>
<p></p>
<p style="text-align: center;"><img height="auto" width="640" src="/assets/courseware/v1/a311e33aad36e7719079939b2e577efc/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-14_fazovi_peretvorenya.png" alt="rys_1_14" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.14 Фазові перетворення під час випалу цементної сировини.</em></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@a202f7c600504c87878ee0405cd4f194" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@1ed4d84e569f4fa09ded9cfff7184a2b">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@1ed4d84e569f4fa09ded9cfff7184a2b" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p></p>
<div style="background-color: #b1d5e4; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px; text-align: justify;">Циклонний теплообмінник є невід'ємною частиною сучасної технології виробництва цементу. Він забезпечує попередній підігрів сировинної суміші за рахунок тепла гарячих газів, що виходять із печі. Це дозволяє значно знизити споживання палива та підвищити енергоефективність процесу.</div>
<p style="text-align: justify;">Система складається з декількох послідовно з’єднаних циклонів, у яких відбувається теплообмін між гарячими газами і сировинним матеріалом.</p>
<p style="text-align: justify;">Матеріал (зазвичай у вигляді дрібного порошку) подається зверху вниз, тоді як гарячі гази рухаються знизу вгору. Завдяки такій організації потоків забезпечується ефективний теплообмін між газами та матеріалом – матеріал нагрівається, а гази охолоджуються, що значно підвищує енергоефективність процесу.</p>
<p style="text-align: justify;">На останньому етапі перед подачею в обертову піч матеріал потрапляє в <strong>кальцинатор</strong> – спеціальну камеру, де під дією високої температури відбувається часткове виділення CO₂ з вапняку (CaCO₃). Цей процес називається <strong>декарбонізацією</strong> і є одним з ключових етапів у виробництві клінкеру.</p>
<p style="text-align: justify;">Додаткове пальне може подаватись безпосередньо в кальцинатор (це називається <strong>вторинне спалювання</strong>), що забезпечує необхідну температуру для реакції декарбонізації та підвищує теплову ефективність. На схемі (рис. 1.15) червоними стрілками позначено рух гарячих газів, синіми – напрям руху сировинного матеріалу. Знизу позначено подачу палива у кальцинатор для вторинного спалювання.</p>
<p style="text-align: center;"><img height="auto" width="800" src="/assets/courseware/v1/da956fbf737c7c48f52f270644313757/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-15_cyclon_obmin.png" alt="rys_1_15" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.15 Схема роботи циклонного теплообмінника та кальцинатора (ліворуч),</em><br /><em> реальна фотографія установки (праворуч).</em></p>
<p></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@38bf25f1875040fc9b160e9e75d885ea" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@3a599068cda64de7b65c5b3033f62dc9">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@3a599068cda64de7b65c5b3033f62dc9" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<div style="background-color: #dfe6ea !important; border: 1px solid lightgrey; border-radius: 5px; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; box-shadow: 0 4px 10px 0 rgb(0 0 0 / 20%), 0 4px 20px 0 rgb(0 0 0 / 19%);">
<p style="text-align: justify;"><span style="color: #004984; font-weight: bold;"> Обертова піч</span> – циліндричний сталевий барабан, футерований вогнетривким матеріалом, що обертається навколо своєї осі з невеликим нахилом. Вона працює в умовах надвисоких температур (до 1450°C), де відбувається декарбонізація вапняку, утворення клінкеру та випал інших компонентів сировинної суміші.</p>
</div>
<p>На рис. 1.16 представлено зовнішній вигляд обертової печі, її внутрішній стан після експлуатації та графік теплового контролю. Дані з тепловізійного моніторингу (рис. 1.17) дозволяють оцінити температуру по довжині печі, виявляти зони перегріву або втрат тепла, що критично важливо для забезпечення стабільної якості клінкеру та довговічності обладнання.</p>
<p style="text-align: center;"><img height="auto" width="960" src="/assets/courseware/v1/127cbc1f0408b817587a4ccec44e40b0/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-16_obertovy_pechi.png" alt="rys_1_16" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.16 Зовнішній і внутрішній вигляд обертової печі після експлуатації: </em><br /><em>ліворуч - зовнішній вигляд обертової печі; праворуч - внутрішній стан обертової печі після експлуатації.</em></p>
<p style="text-align: center; padding-top: 32px;"><img height="auto" width="480" src="/assets/courseware/v1/6184208a04c23367e9350c71e8270b28/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-17_grafic_termograf_analiz.png" alt="rys_1_17" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.17 Графік термографічного аналізу стану обертової печі</em></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@e50c368ca0dc45fea229ecfbffd8326c" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@6e7457edac9a42608732b1675597481c">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@6e7457edac9a42608732b1675597481c" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p style="text-align: justify;">Гарячий випалений клінкер надходить до клінкерного холодильника і охолоджується повітрям, яке нагнітають вентилятори (рис. 1.18). За рахунок теплообміну охолоджуюче повітря нагрівається до високих температур і використовується як вторинне повітря для підтримання горіння головного пальника, а також як третинне – для подачі в декарбонізатор.</p>
<p style="text-align: justify;">Таким чином, необхідна температура для випалу клінкеру досягається не тільки за рахунок палива, а й завдяки рекуперації тепла з клінкерного холодильника. Це дозволяє значно зменшити витрати палива та викиди шкідливих речовин в атмосферу.</p>
<p style="text-align: center;"><img height="auto" width="640" src="/assets/courseware/v1/3e67ed0eb078fe67fb50b0e3fbbcc3ef/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-18_pryncyp_klinkera.png" alt="rys_1_18" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.18 Принципова схема колосникового клінкерного холодильника</em></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@2b662559a1ed485dad0c74c7eda31284" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@0ae8bd71a14748ee87e1cbc128a834f0">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@0ae8bd71a14748ee87e1cbc128a834f0" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p>У цементній промисловості використовуються два основні види палива – викопне та альтернативне. Класифікація традиційних і альтернативних видів палива за агрегатним станом подана в таблиці 1.1. Застосування альтернативних палив (рис. 1.19) зумовлене повним або частковим заміщенням викопних джерел енергії.</p>
<p style="text-align: justify; padding-top: 16px;"><span style="color: #ee7026; font-size: 110%; font-weight: bold;">Під час вибору палива необхідно враховувати такі фактори:</span></p>
<ul>
<ul>
<li>рентабельність/вартість</li>
<li>доступність (річні витрати, стабільність поставок)</li>
<li>теплоту згоряння</li>
<li>хімічний склад та якість (вологість, походження, гомогенність, характеристики згоряння)</li>
<li>інші властивості, що впливають на безпечне транспортування, зберігання та дозування палива, такі, як насипна густина, вологість, здатність до налипання і комкування</li>
</ul>
</ul>
<p></p>
<p style="text-align: center;"><img height="auto" width="400" src="/assets/courseware/v1/2fd3274f21aea2ee2da699dfb49ef044/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-19_tverde_palyvo.png" alt="rys_1_19" /></p>
<p style="text-align: center;"><em>Рисунок 1.19 Тверде відновлене паливо (SRF – Solid Recovered Fuel).</em></p>
<p><span style="color: #ee7026; font-size: 110%; font-weight: bold;">Види палива для цементної промисловості <br /> за агрегатним станом і походженням (Таблиця 1.1)</span></p>
<p style="text-align: center;"><span style="color: #ee7026; font-size: 110%; font-weight: bold;"><img height="auto" width="90%" src="/assets/courseware/v1/eb5042b16762e0cdfeb9dd45f4074439/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-19_table-1-1.png" alt="rys_1_9_table-1-1" /> </span></p>
<p></p>
<p>Різні типи альтернативних палив та процеси їхньої підготовки представлені на рисунках 1.20–1.23. Зокрема, тверде відновлене паливо (SRF), яке отримують шляхом переробки відходів (рисунок 1.20), виробляється за допомогою дробильних машин (рисунок 1.21). Як альтернативне паливо також застосовуються сільськогосподарські відходи (рисунок 1.22) та використані шини, подача яких до печі здійснюється через спеціальні системи (рисунок 1.23).</p>
<p></p>
<table style="width: 100%;">
<tbody>
<tr class="line">
<td class="section"><img src="/assets/courseware/v1/137e18720006824cb90f00a697101521/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-20_tverde_palyvo_vidnovl.png" alt="20" style="width: 300px; height: auto;" /></td>
<td class="section"><img src="/assets/courseware/v1/cf83f3087f512ecafe03a87301629fc2/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-21_drob_machin.png" alt="21 " style="width: 300px; height: auto; " /></td>
</tr>
<tr class="line" >
<td class="section">Рисунок 1.20 Тверде відновлене паливо (SRF) – Ecorec, Словаччина
</td>
<td class="section">Рисунок 1.21 Дробильна машина, Ecorec, Словаччина</td>
</tr>
<tr class="line">
<td class="section"><img src="/assets/courseware/v1/db31c3ad1ccebab7f07cd1cec426e6e1/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-22_sg_vidhid.png" alt="22" style="width: 300px; height: auto;" /></td>
<td class="section"><img src="/assets/courseware/v1/99188bf582edd358e3dfb726e930c413/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t1_img1-23_shina.png" alt="23 " style="width: 300px; height: auto; " /></td>
</tr>
<tr class="line" >
<td class="section">Рисунок 1.22 Сільськогосподарські відходи, Вільдегг, Швейцарія
</td>
<td class="section">Рисунок 1.23 Використання старих шин як палива: подача на виробництві у Вільдегзі, Швейцарія</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<style><!--
.line {
border-style: none !important;
}
.section {
border-style:none !important;
text-align: center;
vertical-align: middle;
font-style: italic;
font-size: 110%;
}
--></style>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@9e467afe4acf4e26a31ec89265475a5f" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@de1e50accfd24601a66fa98439ea14fa">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@de1e50accfd24601a66fa98439ea14fa" data-request-token="839dccc4c7f111f1a30f46886588270b" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p>Залежно від походження та ступеня підготовки, різні види палива мають різні характеристики горіння.</p>
<p><span style="color: #ee7026; font-weight: bold;"> Оцінка їхнього впливу на виробничий процес здійснюється за такими основними показниками:</span></p>
<p style="margin-bottom: 1px; font-size: 85%;"><span style="font-size: 13.6px;"><i>Щоб дізнатись більше – натисніть на інтерактивні елементи</i></span></p>
<p></p>
<div class="container-dm-pic3">
<div class="dm-pic3"><!-- button start 1 -->
<div class="dm-sc-collaps-wrapper">
<div class="dm-collaps-wrap"><button class="dm-collaps"> <i class="fa fa-angle-down" aria-hidden="true"></i><b>Вміст летких речовин </b> </button>
<div class="dm-collaps-content"><!-- start element -->
<div style="display: flex;">
<div style="width: 100%; align-self: center; text-align: justify;">
<p style="text-align: justify;">Вміст летких речовин – визначає займистість палива, що впливає на формування факела пальника і, як наслідок, на зміщення зони спікання у обертовій печі. Високий вміст летких речовин забезпечує швидке займання палива, тоді як низький може вимагати вищої температури запалювання.</p>
</div>
</div>
<!-- end element --></div>
</div>
</div>
<!-- button end 1 --> <!-- button start 2 -->
<div class="dm-sc-collaps-wrapper">
<div class="dm-collaps-wrap"><button class="dm-collaps"> <i class="fa fa-angle-down" aria-hidden="true"></i><b>Розмір частинок палива </b> </button>
<div class="dm-collaps-content"><!-- start element -->
<div style="display: flex;">
<div style="width: 100%; align-self: center; text-align: justify;">
<p>Розмір частинок палива – зі збільшенням розміру частинок процес горіння стає повільнішим і менш ефективним, що може призводити до підвищених викидів чадного газу (CO) та нерівномірного розподілу тепла в печі. Особливо важливим є контроль крупності альтернативного палива для забезпечення стабільності технологічного процесу.</p>
</div>
</div>
<!-- end element --></div>
</div>
</div>
<!-- button end 2 --> <!-- button start 3 -->
<div class="dm-sc-collaps-wrapper">
<div class="dm-collaps-wrap"><button class="dm-collaps"> <i class="fa fa-angle-down" aria-hidden="true"></i><b>Короткочасні зміни хімічного складу або витрати палива</b> </button>
<div class="dm-collaps-content"><!-- start element -->
<div style="display: flex;">
<div style="width: 100%; align-self: center; text-align: justify;">
<p>Короткочасні зміни хімічного складу або витрати палива – різкі коливання у складі або кількості палива можуть негативно впливати на якість клінкеру та стабільність роботи печі, а в окремих випадках навіть спричиняти аварійні зупинки обладнання.</p>
</div>
</div>
<!-- end element --></div>
</div>
</div>
<!-- button end 3 --> <!-- button start 4 -->
<div class="dm-sc-collaps-wrapper">
<div class="dm-collaps-wrap"><button class="dm-collaps"> <i class="fa fa-angle-down" aria-hidden="true"></i><b>Високий вміст хлору, сірки та лугів </b> </button>
<div class="dm-collaps-content"><!-- start element -->
<div style="display: flex;">
<div style="width: 100%; align-self: center; text-align: justify;">
<p>Високий вміст хлору, сірки та лугів – сприяє підсиленню внутрішньої циркуляції цих сполук у системі печі. Це призводить до утворення небажаних хімічних реакцій з компонентами клінкеру, осадження продуктів на стінках теплообмінників і блокування роботи циклонних теплообмінників.</p>
</div>
</div>
<!-- end element --></div>
</div>
</div>
<!-- button end 4 --></div>
</div>
<style><!--
.dm-collaps-wrap {
margin-bottom: 15px;
box-shadow: 0 1px 2px 0 rgba(44, 47, 60, 0.06), 0 3px 10px 0 rgba(44, 47, 60, 0.09);
border-radius: 6px;
}
.dm-collaps {
background-color: #EDEDED;
color: black;
background-image: none;
text-shadow: none;
width: 100%;
font-family: inherit;
cursor: pointer;
padding: 18px;
width: 100%;
border: none;
border-radius: 6px 6px 0 0;
text-align: left;
outline: none;
font-size: 15px;
}
.dm-collaps i.fa-angle-down {
font-style: inherit;
margin-right: 10px;
}
.dm-collaps--active i.fa-angle-down {
transform: scaleY(-1);
}
button.dm-collaps--active,
button.dm-collaps:hover,
button.dm-collaps:focus,
button.dm-collaps:active {
background-color: #c0c0c0ff;
color: #000000;
background-image: none;
box-shadow: none;
border: none;
text-shadow: none;
}
.dm-collaps-content {
padding: 0 18px;
display: none;
border-radius: 6px;
overflow: hidden;
background-color: #fff;
}
.dm-collaps-content p {
margin-top: 5px;
}
.dm-collaps-content img {
height: auto;
}
.dm-picnorm {
display: flex;
align-items: center;
}
.dm-picnorm img {
width: auto;
max-height: 150px;
margin-left: 10px;
}
.element_container{
min-height: 120px;
}
@media only screen and (max-width: 980px) {
.dm-picnorm {
flex-direction: column;
margin: 0 auto;
}
}
--></style>
<p>
<script>// <![CDATA[
$(".dm-sc-collaps-wrapper").each(function () {
$(this)
.find(".dm-collaps")
.click(function () {
$(this).toggleClass("dm-collaps--active");
$(this).next().toggle();
});
});
// ]]></script>
</p>
<div style="background-color: #b1d5e4; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px;">
<p style="text-align: justify;">Таким чином, вибір і контроль параметрів палива є критичними факторами для забезпечення ефективної та безперебійної роботи цементного виробництва.</p>
</div>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
Завершення тесту
У вас залишилися невиконані завдання. Ви впевнені, що хочете завершити тест?
Тестування завершено.
Ви завершили тестування з розділу
"Розділ 1. Технологія виробництва цементу сухим способом"
© Всі права захищено