<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-K008SFPL+2024" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-K008SFPL+2024+type@vertical+block@19754a5230854bd0bed600792aa91ff9" data-request-token="50c225022f5911f0b3446e7051502be0" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-K008SFPL+2024+type@html+block@88852211dec449d3adba7f95e5e71a77">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-K008SFPL+2024" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-K008SFPL+2024+type@html+block@88852211dec449d3adba7f95e5e71a77" data-request-token="50c225022f5911f0b3446e7051502be0" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p>Теплова електростанція - це завод, який виробляє електроенергію в промислових масштабах і використовує для цього енергію органічного палива - звичайного - або ядерного. У більшості ТЕС система перетворення енергії є триступеневою і виглядає таким чином, що в результаті спалювання палива створюється теплова енергія, яка передається на робоче середовище, що виконує роботи в тепловому двигуні. У генераторі, керованому тепловим двигуном, механічна енергія перетворюється в електричну енергію. Залежно від типу теплового двигуна електростанції поділяються на:</p>
<ul>
<li><strong>класичні парові електростанції</strong> – називаються звичайними електростанціями, в яких робочим середовищем є водяна пара, що виробляється в котлі, що виконує роботу в паровій турбіні;</li>
</ul>
<p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;"><img height="289" width="700" src="/assets/courseware/v1/e12c1d5498f8a7c359cd9e18c27cb4e4/asset-v1:Profosvita+CS-K008SFPL+2024+type@asset+block/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C2_%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F__5._%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96_html_56437e5d5756da1b.jpg" alt="" /></span></p>
<p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 5.20 Парове турбінне робоче колесо</span></p>
<p style="text-align: left;"><em>Джерело: http://pl.wikipedia.org/wiki/Turbina_parowa</em></p>
<ul>
<li><strong>атомні парові електростанції</strong> – в яких теплова енергія, що подається в робоче середовище, утворюється в результаті процесу поділу ядерного палива в реакторі;</li>
</ul>
<p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;"><img height="300" width="195" src="/assets/courseware/v1/323e6a086243a6b027e5bd01d43a0231/asset-v1:Profosvita+CS-K008SFPL+2024+type@asset+block/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C2_%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F__5._%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96_html_a1f51a65bd8e6d5f.jpg" alt="" /></span></p>
<p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 5.21 Парова турбіна атомної електростанції</span></p>
<p><em>Джерело: http://www.nuclear.pl/energetyka,turbina,0.html,</em></p>
<ul>
<li><strong>спалювальні електростанції</strong> – найчастіше з дизельними поршневими двигунами внутрішнього згоряння.</li>
</ul>
<p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;"><img height="448" width="700" src="/assets/courseware/v1/9101b3680a709a5fe338c48bf382a9c1/asset-v1:Profosvita+CS-K008SFPL+2024+type@asset+block/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C2_%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F__5._%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96_html_d2df597248a1bf81.jpg" alt="" /></span></p>
<p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 5.22 Турбіна згоряння</span></p>
<p style="text-align: left;"><em>Джерело: http://www.controlengineering.pl/menu-gorne/artykul/article/wysoko-wydajne-turbiny-spalinowe-elastycznosc-i-funkcjonalnosc/,</em></p>
<p style="text-align: left;">До ТЕС також відносяться електростанції, оснащені магнітогідродинамічними, термоелектричними і термоелектричними генераторами, в яких процес перетворення енергії зводиться до двох градусів, і електростанції з паливними елементами, в яких є одноступенева система перетворень. Однак, це електростанції, які не мають істотного значення для виробництва електроенергії в промислових масштабах. </p>
<p>Залежно від виду відведеної енергії ТЕПЛОВІ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ поділяються на:</p>
<ul>
<li>конденсуючі – генерують тільки електроенергію в конденсаційних турбінах – не використовуючи тепла вихлопної пари;</li>
<li>комбіновані теплоелектроцентралі – генеруючі електроенергії та тепла, що виділяються назовні у вигляді пари або гарячої води в обсязі не менше 10% виробленої енергії.</li>
</ul>
<p><strong>Гідроелектростанції</strong> – перетворюють потенційну енергію води в механічну енергію у водяній турбіні, а потім в електричну енергію в генераторі, керованому водяною турбіною. Серед гідроелектростанцій можна виділити насосно-складські електростанції, в яких електроенергія виробляється з потенційної енергії води, що подається у верхній резервуар за допомогою насосів, споживаючи дешевшу електроенергію в періоди низького навантаження на енергосистему. </p>
<p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;"><img height="529" width="700" src="/assets/courseware/v1/19ac0d652aca5609db710c3da25348c7/asset-v1:Profosvita+CS-K008SFPL+2024+type@asset+block/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C2_%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F__5._%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96_html_18e2da0a13a24489.jpg" alt="" /></span></p>
<p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 5.23 Турбіна гідроелектростанції</span></p>
<p><em>Джерело: http://www.zzw-niedzica.com.pl/smolice.htm, </em></p>
<p>В даний час через екологічні проблеми зростає інтерес до нетрадиційних джерел і технологій виробництва електроенергії. Ці нові джерела виробництва електроенергії поділяються на відновлювані та невідновлювані. <em>Відновлювані джерела електроенергії</em> включають в себе:</p>
<ul>
<li>сонячну енергію</li>
<li>вітрову енергію</li>
<li>приливну енергію та енергію морських хвиль</li>
<li>теплову енергію океанів, так звану маретермічну енергію.</li>
</ul>
<p><em>Невідновлювані джерела включають:</em></p>
<ul>
<li>воднева енергія</li>
<li>магнітогідродинамічна енергія,</li>
<li>енергія паливних елементів.</li>
</ul>
<p><em>Геотермальна енергія</em> повинна бути класифікована як обидва типи джерел, оскільки гейзери є джерелом невідновлюваної енергії, в той час як енергія з гарячих порід є поновлюваною енергією. </p>
<p>На <em>сонячних електростанціях існує</em> два методи використання сонячної енергії: геліотермальний і геліоелектричний. Геліотермальний метод передбачає перетворення сонячної радіації в тепло, яке потім подається в турбіну, яка приводить в рух генератор. Тут використовуються елементи, які називаються геліостатами, вони є дзеркалами та фокусують сонячну енергію на поглиначі, зробленому з труб, всередині яких циркулює робоче середовище, пари яких керують генератором. </p>
<p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;"><img height="260" width="640" src="/assets/courseware/v1/e75e3ac3b2221396e4e86b1e9ff0936e/asset-v1:Profosvita+CS-K008SFPL+2024+type@asset+block/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C2_%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F__5._%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96_html_980aca15a773b407.jpg" alt="" /></span></p>
<p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 5.24 Джерело сонячної електростанції</span></p>
<p><em>Джерело: http://odkrywcy.pl/kat,111394,title,Najwieksza-w-Polsce-elektrownia-sloneczna,wid,12393011,wiadomosc.html?smg4sticaid=611b69, </em></p>
<p>На <em>вітрових електростанціях</em> електроенергія виробляється за допомогою спеціальних генераторів, які називаються вітряними турбінами і керуються вітряною енергією. Вітрогенератори, як правило, мають три лопасті і будуються як високошвидкісні, горизонтально-осьові або вертикально-осьові. Завдяки потужності вітроелектростанції можна розділити на:</p>
<ul>
<li>мікро-вітрові електростанції – потужністю нижче 100 Вт. Вони найчастіше використовуються для зарядки батарей, які використовують як джерела живлення в місцях, де енергосистеми не існує або зовнішні причини вказують на необхідність використання іншого джерела енергії;</li>
<li>невеликі вітроелектростанції – потужністю від 100 Вт до 50 кВт. Електростанції цієї групи можуть забезпечувати електроенергією окремі домогосподарства або малі підприємства. У домашніх умовах найпопулярнішими є електростанції потужністю 3-5 кВт;</li>
<li>великі ВЕС – понад 100 кВт, крім того, що вони можуть вільно живити будинок, надлишок виробленої електроенергії продається в електромережу. Така електростанція повинна задовольняти конкретні вимоги оператора локальної мережі </li>
</ul>
<p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;"><img height="300" width="554" src="/assets/courseware/v1/8b5e910e31e69855e12e1d6285bbf654/asset-v1:Profosvita+CS-K008SFPL+2024+type@asset+block/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C2_%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F__5._%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96_html_29f6dad43e1deccd.jpg" alt="" /></span></p>
<p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 5.26 Вітроелектростанції</span></p>
<p><em>Джерело: http://www.zachod.pl/radio-zachod/serwis-informacyjny/region/w-golicach-powstanie-farma-wiatrowa/, </em></p>
<p><em>Морські електростанції</em> включають електростанції, що використовують приливну і хвильову енергію, а також теплову енергію морів. На приливних електростанціях використовується явище підняття і падіння рівня води в морях і океанах. Енергія морських хвиль використовується для стиснення повітря великих плаваючих камер довжиною 80м, шириною 7м і висотою 7,5 м. Стиснене повітря обертає турбіну, яка приводить в рух генератор. Крім того, плавучі камери можуть служити хвилерізами. На відміну від цього, управління тепловою енергією морів полягає у використанні різниці температур між температурою води на поверхні і температурою води в глибинах моря або океану. Однак це можливо тільки в екваторіальних районах. Вода там має температуру близько 30 ° С і на глибині 300 м близько 7 ° С. Використання цієї різниці полягає у використанні робочого середовища, яке випаровується при температурі поверхневих вод і конденсується глибокою водою. </p>
<p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;"><img height="504" width="700" src="/assets/courseware/v1/9d79f00d0259b6412d6d00a40e626e99/asset-v1:Profosvita+CS-K008SFPL+2024+type@asset+block/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C2_%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F__5._%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96_html_95cce4bbe3cb1b6e.jpg" alt="" /></span></p>
<p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 5.27 Підводна морська турбіна</span></p>
<p><em>Джерело: http://www.mt.com.pl/podwodne-turbiny,</em></p>
<p>На <em>геотермальних електростанціях</em> використання глибоких термальних вод залежить в основному від їх робочої температури – тобто зниження температури родовища під час його підняття на поверхню. Для опалювальних цілей підходить вода з температурою не менше 65 °C. Такі електростанції працюють без будь-яких котлів, а отже – не виробляють вихлопних газів і відходів, завдяки чому вони не шкодять навколишньому середовищу.</p>
<p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;"><img height="466" width="700" src="/assets/courseware/v1/2b23fbbe45483cf54b067a3fdec7db6f/asset-v1:Profosvita+CS-K008SFPL+2024+type@asset+block/56.jpg" alt="" /></span></p>
<p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 5.28 Пошук геотермальної енергії</span></p>
<p><em>Джерело: http://ziemianarozdrozu.pl/encyklopedia/70/energia-geotermalna, </em></p>
<p>У MHD – магнітогідродинамічних електростанціях метод прямого перетворення теплової енергії в електрику полягає у взаємодії іонізованого газового потоку стаціонарного магнітного поля. Це робиться при температурі близько 2700 ° С при швидкості газового струменя близько 1000 м / с і при індукції магнітного поля приблизно від 2 до 6 Т. Електростанціям MHD потрібно в 1,5 рази менше води, ніж звичайним електростанціям і вони в 2,5 разів менше забруднюють навколишнє середовище. </p>
<p>У паливних елементах відбувається пряме перетворення хімічної енергії палива в електрику. Паливний елемент виробляє електроенергію з вуглеводневого палива. Багатий воднем газ, отриманий з такого палива, скидається в анод паливного елемента, а кисень з повітря подається в катод. Водень і кисень вступають в реакцію з електролітом, в якому завдяки іонній провідності тече струм, зовнішній контур якого закривається приймачем. </p>
<p></p>
<div id="gtx-trans" style="position: absolute; left: 352px; top: 2643.31px;">
<div class="gtx-trans-icon"></div>
</div>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
Завершення тесту
У вас залишилися невиконані завдання. Ви впевнені, що хочете завершити тест?
