<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-K015SFPL+2022" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-K015SFPL+2022+type@vertical+block@4cbe701f2b494951969e8e99aec793ab" data-request-token="d3447ca809e111efa5a8de1eedb439c2" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-K015SFPL+2022+type@html+block@8cb2aef9ea3341b1aa092d080f3b1b82">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-K015SFPL+2022" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-K015SFPL+2022+type@html+block@8cb2aef9ea3341b1aa092d080f3b1b82" data-request-token="d3447ca809e111efa5a8de1eedb439c2" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p>Перевірка деталей автомобіля полягає у порівнянні їх стану з технічними умовами. За цих умов надаються розміри, які необхідно перевірити, необхідні вимірювальні прилади та випробування, а також інструкції щодо дій залежно від ступеня зношення. Послідовність перевірки роботи ми побачимо на прикладі деталей двигуна.</p>
<p>Перевірка корпусу починається з зовнішніх оглядів. Таким чином можна виявити лише несправності аварійного характеру, наприклад, явну тріщину або зламану стіну. Невидимі тріщини можна виявити за допомогою перевірки на герметичність. Для цього охолоджуючу систему герметизують і подають - через заливний отвір - воду під тиском 0,3-0,4 МПа (приблизно 3-4 ат). Перед тестом необхідно видалити вапняний наліт зі стінок системи охолодження. Вода, що витікає через можливі щілини, свідчить про підтікання. Тест зазвичай проводиться на стенді, обладнаним ущільнювальними кришками, адаптованими до двигунів, що ремонтуються.</p>
<p>Потім перевіряють зношення робочих поверхонь корпусу. Спочатку визначається ступінь зношення гільз циліндрів. Для цього використовуються індикаторні головки зі стрілочними покажчиками. Індикаторна головка встановлюється на номінальний розмір, а відхилення діаметра циліндра вимірюються датчиком. Діаметр циліндра перевіряють не менше як в трьох місцях - у двох перпендикулярних напрямках на кожному рівні. Особливу увагу слід звернути на діаметр циліндра на висоті, що відповідає положенню першого ущільнювального кільця (з боку вінця поршня), коли поршень знаходиться у ВМТ. На цьому рівні зношення найбільше і має вирішальний вплив на оцінку стану двигуна.</p>
<p>Викривлення площини головки блока циліндрів перевіряють, прикладаючи до неї пластину або широку повірочну лінійку.</p>
<p>Перевірка головки блока відбувається так само, як і у випадку з корпусом. У виняткових випадках, коли немає запчастин, поршень можна відправити в ремонт. У нормальних умовах ремонт поршня невигідний.</p>
<p>Перевірка колінчастого вала, крім зовнішнього огляду, включає перевірку прямолінійності і розмірів корінних і шатунних шийок. Будь-які невидимі неозброєним оком тріщини виявляються за допомогою дефектоскопа. Якщо в майстерні немає дефектоскопа, то поверхню вала слід уважно оглянути через лупу. Прямолінійність перевіряють шляхом розміщення вала штабелями на станції з додатковими стрілочними індикаторами. Діаметри і довжини корінних і шатунних шийок вимірюють мікрометром. Діаметр вимірюють не менше чотирьох разів у двох площинах, перпендикулярних одна одній, для визначення максимального зношення шийок, конусності та овальності.</p>
<p>У випадку розподільного вала проводять перевірку прямолінійності та биття шийок і циліндричної частини кулачків. Биття перевіряють циферблатними індикаторами, розміщеними на валу, розміщеному в призмах, встановлених на плоскій пластині. Крім того, перевіряють зношення поверхонь кулачків (візуальним оглядом) і мікрометром вимірюють діаметри шийок валу.</p>
<p>Під час перевірки використовуйте заводські інструкції з ремонту для кожного типу автомобіля. Посібники з ремонту містять місця вимірювання, прийнятні діапазони зношення та пошкодження окремих деталей, а також метод ремонту виявленого зношення та пошкодження.</p>
<p>Перевірку значно полегшують інструкції з перевірки деталей. Вони визначають послідовність операцій перевірки, методи перевірки, інструменти та вимірювальні прилади, розміри деталей та їх допустиме зношення, метод кваліфікації та методи усунення виявлених зношень і пошкоджень. Технічний стан деталі оцінюють шляхом порівняння результатів випробувань з даними, що містяться в інструкції з повірки.</p>
<p><strong>Виявлення прихованих дефектів</strong></p>
<p>Крім визначення пошкоджень і ступеня зношення перевірених деталей, деякі з них також перевіряються на наявність прихованих дефектів. Найпоширенішими прихованими дефектами, що виникають під час експлуатації, є різного роду тріщини матеріалу. Такі невидимі зовні тріщини можна виявити за допомогою приладів, які називаються дефектоскопами.</p>
<p>Дефектоскопи - це дорогі і складні прилади, принцип дії яких полягає в пропусканні через досліджувану деталь рентгенівського випромінювання, магнітних потоків, ультразвуку тощо.</p>
<p>Генетичний метод заснований на освітленні досліджуваної частини рентгенівськими променями (X). Промені, що проходять через дефект матеріалу, залишаючи випробний зразок, мають іншу інтенсивність, ніж промені, що проходять через решту матеріалу. Зображення дефекту на фоні зображення досліджуваного зразка записують на спеціальну плівку з дворазовим нанесенням емульсії, яка виявляється під дією рентгенівських променів. Дешевший і швидший спосіб - спостерігати зображення досліджуваного зразка на флуоресцентному екрані. Застосовується, коли немає необхідності документувати виявлений дефект. Різновидом рентгенологічного методу є рентгенографічний метод, який полягає в рентгенографії досліджуваних частин променями Y. Будучи більш проникаючими, ніж рентгенівські промені, вони використовуються для дослідження об'єктів великої товщини.</p>
<p>Магнітний метод полягає у спостереженні величини магнітного поля, що проходить через досліджувану деталь. Для цього цю деталь поміщають у сильне магнітне поле, а потім покривають порошком заліза, найчастіше у вигляді суспензії в гасі або маслі. Цей порошок упорядковує (осідає), створюючи лінії, паралельні силовим лініям магнітного поля, що проходять через дану частину. Якщо в деталі є дефект, наприклад тріщина з напрямком, перпендикулярним до напрямку силових ліній магнітного поля, порошок заліза осідає на поверхні деталі, уникаючи дефекту, навіть якщо він повністю прихований під великий шар матеріалу. Дефекти легко виявити, коли їх напрямок перпендикулярний напрямку силових ліній магнітного поля, а дефекти, паралельні напрямку силових ліній, виявити важко. Тому кожен предмет зазвичай перевіряють у двох перпендикулярних напрямках. Причини появи тріщин, що повторюються в одних і тих же деталях, можна знайти в розподілі навантажень, яким піддається дана деталь під час експлуатації, або в її конструкції (наприклад, розташування зварних швів). У таких випадках досить один раз оглянути деталь, встановивши її в такому напрямку, щоб будь-які тріщини було легко виявити.</p>
<p>Ультразвуковий метод передбачає вивчення поведінки хвиль, механічних коливань високої частоти (зазвичай вище 20 000 Гц), які називаються<strong> ультразвуковими хвилями</strong>. Ультразвукові хвилі підкоряються законам відбиття, пропускання та поглинання. Використовуються два методи ультразвукового контролю. Один з них полягає у спостереженні пучка хвиль, що проходить через досліджувану частину. У місці виникнення дефекту промінь хвиль, що проходять, повністю або частково ослаблений, що видно на екрані приймача. Це так званий <em>тіньовий метод</em>, оскільки тестова частина знаходиться між передавачем і приймачем. Другий спосіб, більш поширений, полягає в спостереженні хвиль, відбитих від протилежної поверхні об’єкта. У цьому випадку передавач і приймач хвиль знаходяться з одного боку випробного зразка. Пучок хвиль, що посилається від передавача, проходить через обстежуваний матеріал досягає протилежної поверхні, відскакує назад і повертається до приймача. Час, необхідний для проходження хвилі від передавача до приймача, залежить від товщини зразка. Якщо в якомусь місці хвильовий промінь натрапляє на дефект матеріалу (тріщини, неоднорідності), то він частково або повністю відбивається від нього і досягає приймача раніше, ніж промінь, що проходить через всю товщину матеріалу. Це добре видно на екрані приймача.</p>
<p>Крім розглянутих, існує безліч інших дефектоскопів. Наприклад, індукційні вібраційні дефектоскопи використовують для виявлення дефектів зварних швів. Існують також індукційні магнітоелектричні дефектоскопи.</p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
Завершення тесту
У вас залишилися невиконані завдання. Ви впевнені, що хочете завершити тест?
Тестування завершено.
Щоб переглянути результат
перейдіть на сторінку "Прогрес"