Курс всесвітньої історії 11 класу присвячений подіям другої половини ХХ - початку ХХІ ст.

Важливо розуміти, що його матеріал – ключ до розуміння тих процесів і явищ у сучасному світі, які визначають майбутнє людства. Складовими курсу є теми, присвячені перебігу Холодної війни, масштабних конфліктів та визначних досягнень, здобуття незалежності багатьма країнами світу та розгортання тривалих протистоянь. А ще – це досвід, важливий і для суспільства, і для кожної особистості, що розвиваєтсья.

Програма

Вступ

1. Основні тенденції соціально-економічних і політичних перетворень у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст. Світові інтеграційні та глобалізаційні процеси

Тема 1. Облаштування повоєнного світу

2. Риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин. ООН. Радянська окупація Східної Європи. Початок Холодної війни. Поділ Німеччини. НАТО та ОВД

Тема 2. Держави Північної Америки та Західної Європи: формування постіндустріального суспільства

3. Концепція постіндустріального суспільства. Зміцнення демократії на Заході після Другої світової війни: розширення прав людини. Падіння авторитарних режимів у Південно – Західній Європі в 70-х рр.
4. Рух афроамериканців США за громадянські права. Мартин Лютер Кінг
5. Молодіжні виступи кінця 1960-х рр. Рух хіпі. Прояви етнонаціоналізму (проблеми Квебеку, Ольстеру, баскське питання). Боротьба за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин
6. Транснаціональні корпорації. НТР і зростання ролі професійних фахівців і техніків. Перехід від виробництва товарів до виробництва послуг. Політика зменшення соціальної нерівності
7. “Німецьке економічне диво”. Рейганоміка. Тетчеризм. Соціальне ринкове господарство. Шведська соціальна модель. Об’єднання Німеччини. Від Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) до Європейського союзу (ЄС). Проблема брексіту. Роль США та ЄС у сучасних міжнародних відносинах
8. Практичне заняття
9. Узагальнення навчального матеріалу з тем «Облаштування повоєнного світу», «Держави Північної Америки та Західної Європи: формування постіндустріального суспільства»

Тема 3. Держави Центрально-Східної Європи: трансформаційні процеси 

10. Результати Другої світової війни для народів Центрально-Східної Європи. Сталінська модель соціалізму та її втілення в Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині. Особливості розвитку Югославії
11. Криза комуністичних режимів країн Центрально-Східної Європи. Антикомуністичні виступи: Угорська революція 1956 р. і “Празька весна” 1968 р. Спроби модернізації суспільно-політичного устрою та радянська інтервенція в Чехословаччину
12. Завершення епохи Сталіна. “Хрущовська відлига”. Наростання системних кризових явищ у країнах регіону в 70–80-х рр. ХХ ст. Перебудова в СРСР
13. “Оксамитові революції” в країнах Східної Європи. Розпад Радянського Союзу, Югославії та Чехословаччини. Політичні, економічні, соціальні та національні трансформації
14. Країни Центрально-Східної Європи на початку ХХІ ст., їх роль у сучасних міжнародних відносинах. Політична, економічна та ідеологічна експансія Росії в регіоні.
15. Узагальнення навчального матеріалу з теми «Держави Центрально-Східної Європи: трансформаційні процеси».
16. Узагальнення на матеріалах проєктної роботи на тему: “Роль лідерів у трансформаційних процесах у країнах Східної Європи на зламі 1980–1990-х рр.”

Тема 4. Розпад колоніальних імперій. Країни Азії, Африки та Латинської Америки

17. Японія. Повоєнне реформування держави. Хірохіто. Джерела та наслідки економічного піднесення. Внутрішньо- та зовнішньополітичні пріоритети.
18. Китай. Проголошення КНР. Культ особи Мао Цзедуна. Великий стрибок, комуни, культурна революція. Трансформаційні процеси в Китаї на зламі ХХ–ХХІ ст. Ден Сяопін.
19. Утворення Індійської республіки та Пакистану. Конфесійне протистояння в регіоні. ІНК. Індіра Ганді. Індія на зламі ХХ–ХХІ ст.
20. Утворення Ізраїлю. Близькосхідна проблема та шляхи її врегулювання. Ісламська революція в Ірані. “Арабська весна”. Конфлікт у Сирії. Терористична діяльність. Ісламська держава Іраку і Леванту.
21. Деколонізація Африки. Крах апартеїду. Країни регіону на зламі ХХ–ХХІ ст.
22. Латинська Америка: особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн регіону. Революція на Кубі. Фідель Кастро. Проблеми політичного та економічного життя латиноамериканських держав на зламі ХХ–ХХІ ст.
23. Практичне заняття. Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав.
24. Узагальнення з теми «Держави Азії, Африки та Латинської Америки: вибір шляхів розвитку»

Тема 5. Міжнародні відносини

25. Динаміка Холодної війни. Протистояння НАТО і ОВД. Прояви міжнародної напруженості (Берлінська криза, війна в Кореї, Карибська криза, війни у В’єтнамі й Афганістані)
26. Період «розрядки» в міжнародній політиці. Гельсінська конференція 1975 р. Рецидиви Холодної війни на зламі ХХ–ХХІ ст. 
27. Від біполярного до багатополярного світу. Проблема міжнародного тероризму. Агресія Росії проти України в 2014 р. Російсько-українська війна
28. Практичне заняття (тема на вибір) Міжнародні відносини другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: точки перетину інтересів або Демонтаж результатів періоду «розрядки»: причини і наслідки 
29. Узагальнення з теми «Міжнародні відносини»

Тема 6. Повсякденне життя і культура

30. Основні напрямки науково-технічної революції в другій половині ХХ ст. та їхній вплив на життя пересічного громадянина. Наукові відкриття, поява нових галузей науки, високих технологій, інтеграція науки і виробництва
31. Зміни в змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства, якості життя людей країн світу. Розвиток систем соціального забезпечення. Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства. Культура «віртуальної реальності»
32. Освітні системи. Університети як автономні осередки науки й освіти. Розвиток літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту: домінуючі тенденції
33. Практичне заняття. Модерне (індустріальне) та постмодерне (інформаційне) суспільства: тяглість та зміни
34. Узагальнення навчального матеріалу з теми «Повсякденне життя і культура»
35. Узагальнення до курсу. Основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Національні та глобальні виклики. Виміри цінностей людського буття в сучасному світі. Україна у світовому співтоваристві

Автори та авторки курсу

Ярослав Переходько

Історик, аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка.

2018 року закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Історія і археологія». Досліджує історію Візантії, історію та історичну пам’ять, публічну історію.

Політичний консультант у B&P Consulting, куратор мультимедійного онлайн-проєкту «Енциклопедія архітектури України». Автор і експерт спецпроєкту «Історія України в історіях» від студії онлайн-освіти «EdEra» і «Освіторія». Брав участь у програмі «Навчай для України» (2017–2018). Координатор програми неформальної історичної освіти «Студії живої історії» (2018–2019), «Фестивалю живих історій» (2019).

Ольга Дудар

Дослідниця історії, вчителька історії в ліцеї, викладачка в університеті.

Випускниця Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя, закінчила аспірантуру Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, кандидат історичних наук. Авторка наукових публікацій, підручників та посібників з історії. Одна з засновників YouTube каналу HistOk – популярно про історію. 

“Історія – це не тільки про дати і події, це насамперед про людей, які творили наше минуле і впливають на наше майбутнє”.