<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025+type@vertical+block@c1d554eff6b54de7beab060a2f8b6092" data-request-token="b0592c22321011f0ae4302039092cffd" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025+type@html+block@b00ccc820e824712851fdc9172553baa"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025+type@html+block@b00ccc820e824712851fdc9172553baa" data-request-token="b0592c22321011f0ae4302039092cffd" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <div style="border: 4px solid #004984; margin-bottom: 24px; padding-top: 16px; padding-left: 16px; padding-right: 16px; background-color: #b1d5e4;"> <p style="text-align: justify;"><span style="color: #000000; font-weight: bold; font-size: 110%;">GDPR (General Data Protection Regulation)</span> , що в українському правовому полі має назву «Загальний регламент захисту даних» є регламентом Європейського Союзу щодо захисту персональних даних, ухвалений у 2016 році, набув чинності 25 травня 2018 року.</p> </div> <p style="text-align: justify;">Він встановлює досить жорсткі вимоги до обробки персональної інформації та діє безпосередньо у всіх державах-членах ЄС (без потреби імплементації в національне законодавство). GDPR став флагманом у сфері захисту приватності й надихнув на створення аналогічних законів по всьому світу. У контексті ШІ регламент має велике значення, адже поширюється на будь-яке автоматизоване опрацювання персональних даних, у тому числі алгоритмами штучного інтелекту. GDPR закріплює принципи законності, прозорості, мінімізації даних, цільового використання та відповідальності, які прямо впливають на розробників ШІ-систем, що оперують даними про особу. Важливою є стаття 22 GDPR, яка надає суб’єктам даних право не підлягати рішенням, заснованим виключно на автоматизованій обробці даних, якщо такі рішення мають для них загрозливі наслідки. Це означає, що ряд систем ШІ, які автоматично ухвалюють рішення (наприклад системи скорингу, відбору чи оцінювання), повинні або забезпечити людський контроль, або отримати пряму згоду від особи, а також надавати можливість оскарження рішення. GDPR таким чином створює базовий правовий та етичний каркас для ШІ, орієнтований на права людини та захист приватності, навіть якщо прямо не згадує ШІ. </p> <p style="text-align: justify;">Розглянемо приклади застосування у сфері освіти. У галузі освіти GDPR вимагає від закладів освіти уважно ставитися до збору та обробки даних здобувачів освіти/учнів. Наприклад, якщо заклад освіти застосовує ШІ-інструменти (системи моніторингу успішності, адаптивні навчальні платформи тощо), вони повинні гарантувати, що такі інструменти відповідають вимогам приватності. Зокрема, будь-які дані здобувачів освіти/учнів, які обробляє ШІ, мають використовуватися лише за згодою та чітко визначеною освітньою метою, з дотриманням принципу мінімізації даних. Наприклад американські школи, співпрацюючи з європейськими освітніми онлайн-сервісами, також враховують вимоги GDPR, адже цей регламент часто застосовується екстериторіально. Сьогодні на багатьох освітніх сайтах навіть у США з’явилися банери про файли cookie та налаштування приватності – це вплив суворих стандартів GDPR. </p> <p style="text-align: justify;">У практичному плані будь-який AI-помічник в класі, що збирає персональні дані учнів/здобувачів освіти, має відповідати нормам GDPR, а отже школа (заклад освіти) зобов’язана, наприклад, отримати інформовану згоду батьків та укласти угоду про обробку даних із постачальником сервісу. Такі вимоги забезпечують етичне використання ШІ в освіті, зберігаючи право учнів/здобувачів освіти на приватність. Хронологія впровадження: Історія GDPR почалася з усвідомлення, що попередня Директива 95/46/EC застаріла в умовах цифрової економіки. У 2012 році Європейська Комісія запропонувала новий регламент про захист даних, і після тривалих переговорів 14 квітня 2016 року GDPR був ухвалений Європарламентом та Радою ЄС. Після дворічного перехідного періоду 25 травня 2018 року регламент почав застосовуватися у повному обсязі. Відтоді минуло кілька років, протягом яких GDPR продемонстрував свою значущість: були накладені штрафи на великі корпорації за порушення, а багато країн за межами ЄС прийняли аналогічні закони, фактично зробивши GDPR глобальним стандартом у сфері приватності. Після Brexit у 2020 році Велика Британія зберегла положення GDPR у вигляді “UK GDPR”, що забезпечило правонаступність правил. Таким чином, GDPR став фундаментом, на якому частково базуються й інші ініціативи з етичного регулювання ШІ.</p> <p style="text-align: right;"><em><a href="https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2016/679/oj" target="[object Object]">Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliament and of the Council of 27 April 2016 on the protection of natural persons with regard to the processing of personal data and on the free movement of such data, and repealing Directive 95/46/EC (General Data Protection Regulation) (Text with EEA relevance)</a><br /></em></p> <p style="text-align: justify;"></p> <p></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025+type@vertical+block@68ffb069b6ad4f5cb59324eded16c1d5" data-request-token="b0592c22321011f0ae4302039092cffd" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025+type@html+block@d4d000542b0642b99288f8e42c3de19a"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025+type@html+block@d4d000542b0642b99288f8e42c3de19a" data-request-token="b0592c22321011f0ae4302039092cffd" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <div style="border: 4px solid #004984; margin-bottom: 24px; padding-top: 16px; padding-left: 16px; padding-right: 16px; background-color: #b1d5e4;"> <p style="text-align: justify;"><span style="color: #000000; font-weight: bold; font-size: 110%;">Принципи ОЕСР з питань ШІ </span>– це перший міжнародний міжурядовий стандарт, спрямований на забезпечення відповідального та довірчого розвитку штучного інтелекту. Ці принципи були затверджені країнами-членами ОЕСР у травні 2019 року (а згодом підтримані й країнами G20) як рекомендація щодо політики у сфері ШІ. </p> </div> <p><strong>Документ містить п’ять основних пунктів: </strong></p> <p style="padding-left: 30px;">1) Зростання, сталий розвиток і добробут. <br />2) Права людини та демократичні цінності (включно з принципами захисту приватності). <br />3) Прозорість та пояснюваність.<br />4) Надійність, безпека та захищеність.<br />5) Підзвітність розробників і користувачів ШІ. </p> <div style="background-color: #a3b1e2; margin-right: 16px; box-shadow: 0px 0px 10px #C3CAD3; margin-left: 16px; margin-bottom: 24px; border-radius: 8px; padding: 16px;"> <p style="text-align: justify; font-weight: bold; font-style: italic;">Також визначено п’ять рекомендацій для урядів (відповідальних органів влади) щодо реалізації цих принципів, зокрема інвестувати в дослідження ШІ, сприяти інклюзивній цифровій екосистемі, забезпечувати гнучке управління і міждержавну співпрацю тощо.</p> </div> <p style="text-align: justify;">Принципи ОЕСР мають необов’язковий характер, проте мають значний авторитет і вплив на формування політик. Зокрема, вони визначають поняття системи ШІ та її життєвого циклу, яке було запозичене у законодавчих ініціативах різних юрисдикцій – від ЄС та Ради Європи до США та ООН. </p> <p style="text-align: justify;">ОЕСР сформувало загальну формулу «бажаного»: ШІ повинен бути інноваційним, але водночас етичним і орієнтованим на людину, з урахуванням прав і свобод. </p> <p style="text-align: justify;">Хоча принципи ОЕСР мають загальний характер, деякі з них безпосередньо стосуються освіти. Принцип інклюзивного зростання та добробуту означає, що ШІ має використовуватися для розширення доступу до якісної освіти та покращення результатів навчання для всіх груп населення. Принцип справедливості та запобігання дискримінації вимагає, щоб алгоритми, які застосовуються, скажімо, при відборі студентів до університетів або оцінюванні знань, не розцінювали упереджено ті чи інші категорії здобувачів освіти/учнів. Принцип прозорості та пояснюваності є критично важливим для освітніх застосунків ШІ: наприклад, якщо система на основі ШІ виставляє оцінки або рекомендує навчальний контент, здобувачі освіти/учні та викладачі мають розуміти логіку цих рекомендацій.</p> <p style="text-align: justify;">ОЕСР у своїх аналітичних звітах звертала увагу на випадки використання ШІ в навчальних процесах і підкреслювала важливість довіри: учасники освітнього процесу мають довіряти, що ШІ працює на благо здобувача освіти. Практичним кроком стало, наприклад, розроблення ОЕСР у 2021 році спеціального звіту «Trustworthy AI in Education» про потенціал і ризики ШІ в освіті. У ньому представлено випадки використання ШІ для персоналізації навчання, автоматичного формування зворотного зв’язку здобувачам освіти/учням тощо, а також наголошено на важливості керуватися принципами етики під час упровадження таких технологій. </p> <p style="text-align: justify;">Таким чином, принципи ОЕСР слугують своєрідним дороговказом для освітніх політик: уряди країн-учасниць, формуючи стратегії цифровізації освіти, відштовхуються від принципу «контрольованого ШІ», закладеного ОЕСР, щоб максимізувати користь ШІ для навчання без шкоди для прав здобувачів освіти. У 2020 році на базі цих принципів був створений «OECD.AI Policy Observatory», що відстежує, як різні країни реалізують їх на практиці. У 2021–2022 роках країни звітували до ОЕСР про свої національні стратегії ШІ, багато з яких були явно узгоджені з принципами (наприклад, впровадження вимог до прозорості алгоритмів у державному секторі, програми підготовки кадрів з етики ШІ тощо). У травні 2024 року «Принципи ОЕСР» були оновлені – додано положення з урахуванням новітніх технологічних тенденцій (зокрема генеративних моделей). Таким чином, з 2019 року і до сьогодні принципи ОЕСР слугують базисом для міжнародної гармонізації регуляторних підходів, стимулюючи обмін найкращими практиками між країнами.</p> <p style="text-align: right;"><em><a href="https://oecd.ai/en/ai-principles" target="[object Object]">OECD AI Principles overview</a><br /></em></p> <p></p> <div id="gtx-trans" style="position: absolute; left: 5px; top: 129.828px;"> <div class="gtx-trans-icon"></div> </div> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025+type@vertical+block@f12ab6f7bb8c4629996f08582fda5e6d" data-request-token="b0592c22321011f0ae4302039092cffd" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025+type@html+block@aec3598d02b34d7ea3376dcec01012fd"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025+type@html+block@aec3598d02b34d7ea3376dcec01012fd" data-request-token="b0592c22321011f0ae4302039092cffd" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <div style="border: 4px solid #004984; margin-bottom: 24px; padding-top: 16px; padding-left: 16px; padding-right: 16px; background-color: #b1d5e4;"> <p style="text-align: justify;"><strong>EU AI Act запропонований Європейською Комісією у квітні 2021 року, пройшов декілька етапів обговорення і був остаточно ухвалений у 2024 році (опублікований в Офіційному журналі ЄС 12 липня 2024 р.). 1 серпня 2024 року регламент набув чинності, проте більшість його положень почне застосовуватися після перехідного періоду, а саме з 2 серпня 2026 року. </strong></p> </div> <p style="text-align: justify;">Цей акт запроваджує ризикоорієнтований підхід. Всі системи ШІ поділяються на чотири категорії ризику – неприпустимий, високий, обмежений та мінімальний. Неприпустимими називаються такі ШІ застосунки, що суперечать цінностям ЄС. Системи ШІ з високим ризиком  (які можуть загрожувати безпеці чи правам людей) дозволені, але підлягають суворим вимогам контролю – виробники та користувачі таких систем мають забезпечити відповідність цілої низки критеріїв. До прикладу це стосується управління даними, їх прозорість, можливість контролю людиною, кібербезпека тощо). До високоризикових віднесено ШІ у восьми сферах, включаючи критично важливі галузі як от медицина, транспорт, зайнятість та освіта. Наприклад, системи ШІ, що використовуються для прийняття рішень щодо доступу до освіти або оцінювання здобувачів освіти/учнів, визначено як високоризикові (Додаток III до Акту ЄС про ШІ). Це означає, що якщо заклад освіти застосовує алгоритм для відбору абітурієнтів, або школа – для автоматичного виставлення оцінок, такі системи повинні пройти оцінку відповідності вимогам: мати якісні тренувальні дані, документацію, забезпечувати можливість перевірки результатів людиною тощо.</p> <p style="text-align: justify;">Для менш ризикових застосунків (наприклад, чат-боти, що спілкуються з користувачами) Акт встановлює «вимоги прозорості» – користувача слід інформувати, що він взаємодіє з машиною, а не з людиною. </p> <p style="text-align: justify;">Системи ШІ з низьким ризиком (як-от ігри, фільтри спаму) практично не регулюються і можуть вільно використовуватися, дотримуючись лише загальних норм (як-от GDPR). Акт ЄС про ШІ також містить окремий розділ щодо генеральних ШІ-моделей (так звані GPAI, до яких належать сучасні великі моделі на кшталт GPT-4 та його наступні покоління). Для них введено вимоги до прозорості (зокрема, постачальники генеративних моделей повинні вказувати, що контент згенеровано ШІ, та публікувати звіти про надійність і безпеку моделей). У разі порушення положень Акта передбачено значні штрафи. </p> <p style="text-align: justify;">ЄС прямо визначив освіту як сферу високого ризику для ШІ, підкреслено, що рішення, ухвалені алгоритмами в навчальному процесі, можуть суттєво вплинути на життя людей. Практично це означає, що система адаптивного навчання, яка автоматично підлаштовує траєкторію здобувача освіти/учня, або платформа для онлайн-іспитів з функцією автоматичного оцінювання можуть підпадати під регулювання Акта. У разі віднесення до «високого ризику», розробники такого освітнього застосунку ШІ повинні перед випуском провести оцінку його відповідності вимогам: перевірити, чи немає упередженості в алгоритмі (щоб не дискримінувати окремих здобувачів освіти/учнів), забезпечити можливість викладачу переглядати та роз’яснювати оцінки, що виставив ШІ.</p> <p style="text-align: justify;">Акт забороняє системи, що можуть застосовуватись для «підсвідомого» маніпулювання поведінкою людей (це неприйнятний ризик). У освітньому контексті це може стосуватися, скажімо, відеоігор на основі ШІ, які латентно впливають на емоції дитини, або програм, що оцінюють емоційний стан здобувача освіти/учня з метою маніпуляції – такі продукти на ринку ЄС будуть фактично заборонені як небезпечні для психіки дітей (Європарламент прямо вказував на неприпустимість систем розпізнавання емоцій здобувачів освіти/учнів для впливу на навчання). Натомість менш ризикові інструменти – наприклад, ШІ-помічники для вчителів, що автоматично генерують плани уроків – зможуть застосовуватися вільно, лише з базовими запобіжниками. </p> <p style="text-align: justify;">Таким чином, Акт створює чіткі правила гри для впровадження ШІ в освіті, гарантує, що технології допомагатимуть навчати, не порушуючи прав здобувачів освіти/учнів, і підвищує довіру до інновацій у цій сфері. </p> <p style="text-align: justify;">Перша пропозиція регламенту (EU AI Act) була оприлюднена Єврокомісією 21 квітня 2021 року. Вона спиралася на «Білу книгу ШІ» (лютий 2020) та результати попередніх етичних напрацювань, зокрема «Етичні настанови для ШІ», розроблені незалежною експертною групою ЄС у 2019 році. Після публічних консультацій і обговорень у Раді ЄС та Європарламенті в червні 2023 року Європарламент ухвалив свою позицію, додавши положення про генеративний ШІ та інші оновлення. У кінці 2023 – на початку 2024 року тривали міжінституційні переговори, результатом яких стало досягнення згоди навесні 2024 року. 14 червня 2024 року Рада ЄС остаточно затвердила текст Регламенту (ЄС) 2024/1689 – офіційної назви Акта про штучний інтелект. 12 липня 2024 р. документ опублікований, а з 1 серпня 2024 р. він набув чинності. Оскільки документ об’ємний, передбачено перехідний період до 2026 р., щоб держави-члени встигли підготуватися. Наразі (станом на 2025 р.) Єврокомісія створює Європейську Раду з ШІ (AI Office) і готує вторинне законодавство, необхідне для реалізації регламенту. </p> <p style="text-align: right;"><em><a href="https://artificialintelligenceact.eu/#:~:text=The%20AI%20Act%20is%20a,risk%20are%20largely%20left%20unregulated" target="[object Object]">The EU Artificial Intelligence Act</a><br /></em></p> <p></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025+type@vertical+block@7af239945c5749cba959736fbdf5e513" data-request-token="b0592c22321011f0ae4302039092cffd" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025+type@html+block@b582f8bdc2dc45029baf155d33090d15"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CM-R042-OEP+2025+type@html+block@b582f8bdc2dc45029baf155d33090d15" data-request-token="b0592c22321011f0ae4302039092cffd" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <div style="border: 4px solid #004984; margin-bottom: 24px; padding-top: 16px; padding-left: 16px; padding-right: 16px; background-color: #b1d5e4;"> <p style="text-align: justify;"><b>Ініціатива IEEE “Ethically Aligned Design” (EAD) – це масштабний проєкт Інституту інженерів електротехніки та електроніки (IEEE), спрямований на розробку етичних принципів проєктування автономних та інтелектуальних систем. На відміну від попередніх документів, EAD не є правовим актом або політичною декларацією, це збірник науково обґрунтованих рекомендацій і принципів для розробників ШІ.</b></p> </div> <p style="text-align: justify;">Робота над EAD розпочалася у 2016 році в межах Глобальної ініціативи IEEE з етики автономних та інтелектуальних систем, до якої увійшли сотні експертів з усіх континентів – інженерів, юристів, гуманітаріїв, представників бізнесу та громадськості. Після кількох ітерацій проєкту (версії для обговорення V1 у 2017, V2 у 2018) фінальний документ Ethically Aligned Design, First Edition було оприлюднено у березні 2019 року. Його обсяг – понад 250 сторінок, що охоплюють різні аспекти: від загальних принципів до специфічних рекомендацій щодо прозорості, обробки даних, впровадження етики в дослідження, врахування впливу на економіку тощо. </p> <p style="text-align: justify;">Основна мета EAD – стимулювати добровільне впровадження етичних норм у технологічну практику. IEEE явно зазначає, що цей документ має слугувати підґрунтям для міжнародних стандартів, сертифікаційних програм та національних політик у сфері ШІ. Фактично, на основі EAD було ініційовано серію стандартів IEEE P7000 (наприклад, стандарт P7001 щодо прозорості, P7002 щодо управління даними, P7010 щодо оцінки впливу на добробут тощо), які нині допомагають інженерам інтегрувати етичні вимоги у дизайн систем. Ключові етичні принципи: IEEE проголошує низку принципів, яких слід дотримуватися при створенні та впровадженні ШІ/АІС (автономних інтелектуальних систем). Згідно з позицією IEEE (схваленою Радою директорів у червні 2019 р.), розробка ШІ повинна здійснюватися з урахуванням соціальних наслідків і базуватися на повазі до таких аспектів:</p> <p style="padding-left: 30px;">1. Права людини (системи ШІ мають розроблятися і працювати таким чином, щоб поважати загальновизнані права людини).<br />2. Добробут (розробники повинні приділяти пріоритетну увагу як індивідуальному, так і суспільному добробуту, щоб ШІ підвищував якість життя, а не шкодив їй).<br />3. Контроль над даними (Data Agency). Люди повинні зберігати контроль над своїми персональними даними. ШІ має забезпечувати користувачам можливість управляти, давати чи відкликати згоду на використання їхніх даних.<br />4. Ефективність (розробники мають оцінювати, наскільки система ШІ ефективна і придатна для виконання своєї заявленої функції, аби уникнути невиправданого ризику або нецільового використання).<br />5. Прозорість (алгоритмічні рішення мають бути пояснюваними, технічні засади роботи ШІ повинні бути доступні для розуміння й аналізу, а результати – інтерпретовані).<br />6. Підзвітність (системи ШІ слід проєктувати так, щоб можна було надати чітке обґрунтування рішень, які вони приймають, і щоб було зрозуміло, хто несе відповідальність за наслідки їх роботи).<br />7. Повідомлення про можливе зловживання – розробники повинні проактивно враховувати та попереджувати потенційні неправомірні або небезпечні використання їхніх систем.<br />8. Компетентність – розробники повинні мати належні знання і навички, щоб забезпечити безпечну та надійну експлуатацію систем.</p> <p></p> <p style="text-align: justify;">Ці принципи багато в чому корелюють з етичними засадами, проголошеними іншими міжнародними документами (як-от принципи ОЕСР чи настанови ЄС), але EAD детально розкриває кожен із них і надає практичні рекомендації. Наприклад, він містить розділи про врахування культурних цінностей у дизайні ШІ, про етичні методології оцінки (подібні до соціально-етичних оцінок впливу), про необхідність навчання інженерів етики тощо. </p> <p style="text-align: justify;">Ініціатива EAD вплинула і на сферу освіти. По-перше, в освітніх технологіях: якщо компанія-розробник створює, скажімо, навчального чат-бота або систему аналізу успішності на основі ШІ, то керуючись EAD, вона зверне увагу на те, щоб цей продукт був інклюзивним (не упередженим щодо жодної групи учнів), прозорим (міг пояснити свої рекомендації вчителю або учню) і безпечним (не завдав психологічної шкоди, не порушував приватності учнів). По-друге, сам документ EAD використовується університетами та навчальними програмами для інженерів як навчальний матеріал з етики ШІ. Наприклад, програми підготовки спеціалістів з даних дедалі частіше включають модулі, де студенти аналізують кейси з EAD, вчаться застосовувати принцип “human-centric AI” на практиці. </p> <p style="text-align: justify;">Таким чином, хоча IEEE EAD не є законом, він формує «м’яке регулювання» через стандарти та освіту, закладаючи етичні норми, яких добровільно дотримуються як технологічні компанії, так і академічні спільноти в усьому світі. </p> <p style="text-align: justify;">У лютому 2017 року IEEE опублікував версію 1 EAD для обговорення, отримавши тисячі коментарів з усього світу. У квітні 2018 вийшла версія 2 (чернетка), і після чергового раунду відкритих консультацій у березні 2019 було презентовано Ethically Aligned Design, Edition 1.0 – фінальний документ. У червні 2019 IEEE офіційно схвалило позиційний документ щодо етики АІС, який підтримує принципи EAD і закликає до глобального діалогу та консолідації зусиль навколо етики дизайну ШІ. На основі EAD IEEE започаткувало низку стандартів (P7000+), а також програму сертифікації етичного технічного розвитку (IEEE TechEthics). Сьогодні принципи EAD знаходять відображення в різних галузях. Хоча документ не оновлювався після 2019 року, його ідеї продовжують бути актуальними – IEEE та інші організації проводять численні семінари та ініціативи. </p> <div style="background-color: #a3b1e2; margin-right: 16px; box-shadow: 0px 0px 10px #C3CAD3; margin-left: 16px; margin-bottom: 24px; border-radius: 8px; padding: 16px;"> <p style="text-align: justify; font-weight: bold; font-style: italic;">EAD доповнює правові регуляції. Так якщо закони визначають, що не можна робити, то етичні стандарти показують як робити правильно навіть там, де закон ще не встановив чітких меж.</p> </div> <p style="text-align: right;"><em><a href="https://globalpolicy.ieee.org/wp-content/uploads/2019/06/IEEE19002.pdf" target="[object Object]">IEEE Position Statement. Ethical Aspects of Autonomous and Intelligent Systems</a><br /></em></p> <p></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>