<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@5d8b01e0f974425b895ef05b539f9c4e" data-request-token="8b0cd470ce8411f191bfdac10dd5848e" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@83dfff9fc259469c8bf8ead89b848c72">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@83dfff9fc259469c8bf8ead89b848c72" data-request-token="8b0cd470ce8411f191bfdac10dd5848e" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p>Портландцементи загальнобудівельного призначення типів CEM II, CEM III, CEM IV та CEM V містять у своєму складі різні мінеральні добавки, такі як зола виносу, доменні шлаки, пуцоланові матеріали та вапняк. Введення цих добавок має на меті не лише зниження вартості цементу, але й модифікацію його властивостей для підвищення функціональної ефективності. Зокрема, мінеральні добавки сприяють зменшенню тепловиділення в бетонних масивах, підвищенню сульфатостійкості, зниженню ризику утворення висолів на поверхні та покращенню довговічності конструкцій. Вибір типу мінеральної добавки та визначення її оптимального вмісту в складі цементу є важливими завданнями для технолога, оскільки це безпосередньо впливає на експлуатаційні характеристики цементного каменю.</p>
<div style="background-color: #b1d5e4; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px; text-align: justify;">
<p><strong>Мета процесу</strong> – визначити вплив вмісту мінеральних добавок відповідної природи на активність цементу в різні терміни тверднення.</p>
</div>
<div style="background-color: #f9cabb; padding: 16px 20px; margin-bottom: 16px; border-radius: 5px; text-align: justify;">
<p><strong>Прилади і матеріали:</strong></p>
<ul>
<ul>
<li>портландцемент марки ПЦ І–500 згідно з ДСТУ Б В.2.7–46:2010</li>
<li>зола винесення (Sпит=3300см2/г) згідно з ДСТУ Б В.2.7–128:2006</li>
<li>шлак доменний гранульований (Sпит=3000см2/г) згідно ДСТУ Б В.2.7–302:2014</li>
<li>крейда (Sпит=3000см2/г) згідно з ГОСТ 12085 (станом на 2025 рік аналогічного чинного ДСТУ не прийнято, тому дані використовуються як довідкові)</li>
<li>аморфний кремнезем (опока, трепел тощо) згідно з ДСТУ Б В.2.7–128:2006</li>
<li>пісок стандартний для випробувань цементів згідно з ДСТУ Б В.2.7–189:2009</li>
<li>лабораторні ваги</li>
<li>чаша з лопаткою</li>
<li>мірний циліндр</li>
<li>лінійка</li>
<li>форми для зразків–балочок 40х40х160мм</li>
<li>струшувальний столик</li>
<li>лопатевий змішувач HOBORT</li>
<li>форма-конус</li>
<li>штиковка</li>
<li>віброплощадка</li>
<li>прилад для випробувань міцності на згин</li>
<li>прес гідравлічний для випробувань зразків на визначення міцності на стиск</li>
</ul>
</ul>
</div>
<h3><strong>Підготовка до проведення випробувань</strong></h3>
<p>Відважити цемент і мінеральну добавку згідно з варіантом. Приготувати шляхом ретельного перемішування протягом 3хв за допомогою змішувача HOBORT 500г суміші портландцементу з мінеральною добавкою складу: ,.</p>
<ul>
<ul>
<li>зола винесення – 15, 25, 35% від маси цементу відповідно для бригад 1, 2, 3;</li>
<li>шлак доменний гранульований – 15, 25, 35% від маси цементу відповідно для бригад 4, 5, 6;</li>
<li>крейда – 5, 10, 15% від маси цементу відповідно для бригад 1, 2, 3;</li>
<li>аморфний кремнезем – 3, 4, 5% від маси цементу відповідно для бригад 4, 5, 6.</li>
</ul>
</ul>
<h3 style="text-align: justify;"><strong>Методика випробування:</strong></h3>
<p><!-- Таблиця N2 --></p>
<table style="width: 100%; margin: auto;">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 48%; background-color: #f9cabb; text-align: justify; border: none;">
<p><span style="color: #194e84; font-size: 110%;"><strong>1. Приготувати цементно-піщаний розчин (1:3)</strong></span></p>
<p>з витратою цементу 500г та В/Ц=0,39 за допомогою змішувача. Процес змішування в змішувачі HOBORT згідно ДСТУ EN 196–1:2019 складається з наступних етапів:</p>
<p>а) завантажити воду та цемент до чаші змішувача, уникаючи втрат води чи цементу;</p>
<p>б) безпосередньо після цього увімкнути змішувач на малій швидкості; одночасно відразу починають відлік процесу змішування. Час з точністю до хвилини фіксують як нульовий. Через 30с протягом наступних 30с рівномірно додають пісок. Після цього перемкнути змішувач на вищу швидкість і продовжують змішування протягом подальших 30с.</p>
<p>в) зупинити змішувач через 90с. Протягом перших 30с гумовим чи пластмасовим скребком зчистити весь розчин, який налипнув на стінки і днище чаші та скинути його до її центра;</p>
<p>г) продовжити змішування протягом 60с з більш високою швидкістю.</p>
</td>
<td style="width: 4%; background-color: #ffffff; border: none;"></td>
<td style="width: 48%; background-color: #f9cabb; text-align: justify; border: none;">
<p><span style="color: #194e84; font-size: 110%;"><strong>2. Перевірити консистенцію розчинової суміші: </strong></span></p>
<p>а) на диск струшувального столика встановити форму-конус. Внутрішню поверхню конуса і диск столика перед випробуванням протерти вологою тканиною.</p>
<p>б) форму-конус заповнити розчиновою сумішшю на половину висоти і ущільнити 15 штикуваннями штиковкою. Потім заповнити конус із невеликим надлишком і штикувати 10 разів. Після ущільнення поверхневого шару надлишок розчину видалити ножем, розташувавши його під невеликим кутом до торцевої поверхні конуса, розгладити з натиском розчин рівно з краями конуса, потім зняти конус, підіймаючи у вертикальному напрямку.</p>
<p>в) розчинову суміш протягом (30±5)с струсити на столику 30 разів, після чого штангенциркулем виміряти діаметр конуса за нижньою основою у двох взаємно перпендикулярних напрямках і вирахувати середнє значення. Розплив конуса з В/Ц=0,39 має бути не меншим за 106мм. Якщо розплив конуса виявиться меншим за 106мм, необхідно збільшити кількість води для отримання розпливу конуса не менше ніж 106мм.</p>
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><!-- Таблиця N2 --></p>
<table style="width: 100%; margin: auto;">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 48%; background-color: #f9cabb; text-align: justify; border: none;">
<p><span style="color: #194e84; font-size: 110%;"><strong>3. Заформувати на віброплощадці зразки</strong></span></p>
<p>40х40х160мм дві форми кожною бригадою по одній формі для цементу кожного складу.</p>
</td>
<td style="width: 4%; background-color: #ffffff; border: none;"></td>
<td style="width: 48%; background-color: #f9cabb; text-align: justify; border: none;">
<p><span style="color: #194e84; font-size: 110%;"><strong>4. Після розпалублення</strong></span></p>
<p>через 24 год зразки поставити в воду на 27 діб. Зразки-призми, що мають через 24 год міцність, недостатню для їхнього розформування без ушкоджень, можна виймати з форм через 48 год.</p>
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><!-- Таблиця N2 --></p>
<table style="width: 100%; margin: auto;">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 48%; background-color: #f9cabb; text-align: justify; border: none;"><span style="color: #194e84; font-size: 110%;"><strong>5. Виконати випробування на згин і на стиск</strong></span> через 7 діб (3 зразки) і 28 діб (3 зразки) тверднення в стандартних умовах.</td>
<td style="width: 4%; background-color: #ffffff; border: none;"></td>
<td style="width: 48%; background-color: #f9cabb; text-align: justify; border: none;"><span style="color: #194e84; font-size: 110%;"><strong>6. Результати представити в таблиці 4.1</strong></span>. Побудувати графіки залежності міцності на стиск (Rст) на 7 і 28 добу від вмісту мінеральних добавок. Виконати їхній аналіз і зробити висновки.</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p></p>
<p><span style="color: #ee7026; font-size: 110%; font-weight: bold; pading-top: 32px;">Результати випробування цементних зразків з мінеральними добавками (Таблиця 4.1)</span></p>
<p style="text-align: center;"><span style="color: #ee7026; font-size: 110%; font-weight: bold;"><img height="auto" width="960" src="/assets/courseware/v1/9a6b7b1be95897e0b2346d57092fccba/asset-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@asset+block/t4_img1_table-4-1.png" alt="t4-table4-1" /></span></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@vertical+block@77273fc6f51d445cacb5ae28925e1770" data-request-token="8b0cd470ce8411f191bfdac10dd5848e" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@78c24cceb44d4aaeb22f69812c5f7b41">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-010-EDUP+2026+type@html+block@78c24cceb44d4aaeb22f69812c5f7b41" data-request-token="8b0cd470ce8411f191bfdac10dd5848e" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<div style="border: 2px solid #253777; box-shadow: 0px 0px 10px #C3CAD3; padding: 16px; margin-bottom: 16px; border-radius: 8px; background-color: #b1d5e4;">
<p style="color: #253777;"><strong>Висновки:</strong></p>
<p>У ході виконання лабораторної роботи: встановлено, що введення мінеральних добавок (зола винесення, доменний шлак тощо) змінює активність портландцементу. Визначено вплив добавок на показники міцності на стик і згин через 28 діб. Розраховано коефіцієнт водостійкості, що дозволяє оцінити довговічність цементного каменю в умовах зволоження. Отримані результати свідчать про доцільність використання мінеральних добавок у певних пропорціях для покращення фізико-механічних властивостей цементу.</p>
<p>Робота надала практичні навички приготування цементних сумішей, формування та випробування зразків, а також інтерпретації результатів досліджень відповідно до ДСТУ.</p>
</div>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
Завершення тесту
У вас залишилися невиконані завдання. Ви впевнені, що хочете завершити тест?
Тестування завершено.
Ви завершили тестування з розділу
"Розділ 4. Комплексне дослідження впливу мінеральних і хімічних добавок на властивості цементу"
© Всі права захищено