<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-K014SFPL+2024" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-K014SFPL+2024+type@vertical+block@4559863673874cfa826fe4f084c61c5d" data-request-token="8c3d1b5235fb11f0ba9dda73298b5a94" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-K014SFPL+2024+type@html+block@170297cb565b4d1bbea7c97f497532bc"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-K014SFPL+2024" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-K014SFPL+2024+type@html+block@170297cb565b4d1bbea7c97f497532bc" data-request-token="8c3d1b5235fb11f0ba9dda73298b5a94" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p><strong>Конструктивні системи транспортних засобів будуть розглянуті на основі конструкції сільськогосподарського трактора.</strong></p> <p><em><strong>а) Двигун</strong></em></p> <p><em>Двигун внутрішнього згоряння</em> – це теплова машина, в якій теплова енергія утворюється в результаті згоряння палива. Потім ця енергія перетворюється на механічну і передається через відповідні системи до пристрою, який виконує роботу. У сільськогосподарських тракторах в основному використовуються поршневі двигуни внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизельні), поршневі двигуни з іскровим запалюванням використовуються досить рідко, в основному для приводу мотоблоків.</p> <p>Схема будови двигуна наведена на рисунку 2.2.</p> <p style="text-align: center;"><img height="659" width="400" src="/assets/courseware/v1/eb13329dadc4cb091e9fad82ea5a1a2f/asset-v1:Profosvita+CS-K014SFPL+2024+type@asset+block/21.jpg" alt="" /></p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 2.2. Схема будови поршневого двигуна внутрішнього згоряння: 1 – циліндр, 2 – поршень, 3 – колінчастий вал, 4 – шатун, 5 – головка, 6 – впускна труба, 7 – випускна труба, 8 – впускний клапан, 9 – випускний клапан.</span></p> <p><em>Джерело: Rychter T., Mechanik Samochodowe, WSiP, Варшава 2006</em></p> <p>Будова поршневого двигуна внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення</p> <p><em>Поршневий двигун внутрішнього згоряння складається з таких вузлів:</em></p> <ul> <li>корпус (блок двигуна),</li> <li>головка,</li> <li>кривошипно-шатунний механізм,</li> <li>система запалювання,</li> <li>система мащення,</li> <li>система охолодження,</li> <li>система електропостачання,</li> <li>впускно-випускна система.</li> </ul> <p>Корпус двигуна (рис. 2.3.), також відомий як блок двигуна, є конструктивним елементом, який становить основу двигуна. Зверху на нього кріпиться головка, а знизу він закривається масляним піддоном. Блок двигуна зазвичай виготовляється з чавуну або сплаву алюмінію і кремнію, що значно знижує його вагу. У нього монтуються втулки циліндрів (втулки також можуть бути відлитими разом з блоком). У ньому також розміщені елементи кривошипно-шатунного і газорозподільного механізму. Обладнання двигуна (наприклад, генератор) також прикріплено до блоку двигуна. Блок двигуна має канали для охолоджуючої рідини двигуна та моторного мастила. Блок двигуна можна розділити на дві частини: блок циліндрів (зона кріплення втулки циліндра) і картер (корпус кріплення колінчастого валу).</p> <p style="text-align: center;"><img height="518" width="400" src="/assets/courseware/v1/3cb77cc1c8368861cafdfb1154b4a291/asset-v1:Profosvita+CS-K014SFPL+2024+type@asset+block/22.jpg" alt="" /></p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисинок 2.3. Блок двигуна з рідинним охолодженням: 1 – канал рідини охолодження двигуна, 2 – кривошипно-шатунна камера, 3 – втулка циліндра.</span></p> <p><em>Джерело: Rychter T., Mechanik Samochodowe, WSiP, Варшава 2006</em></p> <p><em>Головка (або головки)</em> – рис. 2.4. – закриває зверху робочий простір циліндрів. У головці розташовані розподільні вали, впускний і випускний клапани. Як і блок двигуна, головка може бути виготовлена з чавуну або алюмінієвого сплаву. У головці є впускні канали, які служать для подачі свіжого повітря в циліндр, і канали, які служать для виведення вихлопних газів з циліндрів. Також в головці є канали для мастила і охолоджуючої рідини. Натомість, коли двигун охолоджується повітрям, а не рідиною, головка має спеціальні ребра для його охолодження.</p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;"><img height="506" width="500" src="/assets/courseware/v1/186a2a57a791b486ce9d4206aa40cc0a/asset-v1:Profosvita+CS-K014SFPL+2024+type@asset+block/23.jpg" alt="" /></span></p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 2.4. Головка блоку циліндрів</span></p> <p><em>Джерело: Rychter T., Mechanik Samochodowe, WSiP, Варшава 2006</em></p> <p>Між головкою і блоком двигуна розміщена спеціальна прокладка. Блок двигуна з головкою затягується спеціальними болтами з заданим моментом затягування за допомогою динамометричного ключа.</p> <p>Кривошипно-шатунний механізм служить для передачі газових зусиль, що утворюються в циліндрі, на колінчастий вал. Основними елементами цього механізму є: поршень з поршневими кільцями, шатун і поршневий палець, що з'єднує ці два елементи.</p> <p>Механізм газорозподілу (рис. 2.5) - завдання системи газорозподілу полягає в управлінні пристроями, які повинні подавати свіжий заряд (повітря) в циліндри і видаляти з них вихлопні гази.</p> <p><em>ГРМ може бути:</em></p> <ul> <li>Клапанним - впуск і випуск визначається моментом і тривалістю відкриття клапанів,</li> <li>гільзовим - в якій ковзно-поворотна втулка відкриває і закриває впускний і випускний клапани,</li> <li>поршневим - у яких поршень відкриває і закриває вікна у впускний і випускний канали</li> </ul> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;"><img height="444" width="600" src="/assets/courseware/v1/2fa59f3d52eb5595caa76cda71380d0f/asset-v1:Profosvita+CS-K014SFPL+2024+type@asset+block/24.jpg" alt="" /></span></p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 2.5 Механізм ГРМ: а) схема, б) положення ГРМ: 1 - клапан, 2 - пружина клапана, 3 - розподільний вал, 4 - штовхач, 5 - штовхач, 6 - важіль клапана, 7 - кривошипно-шатунний механізм, 8 - привід.</span></p> <p><em>Джерело: Rychter T., Mechanik Samochodowe, WSiP, Варшава 2006</em></p> <p>ГРМ використовується в двигунах сільськогосподарських тракторів. Цей механізм складається з наступних вузлів: клапани, клапанні пружини, розподільний вал, штовхач, тяга штовхача, важіль клапана. Привід ГРМ здійснюється від колінчастого вала двигуна.</p> <p>Система змащення (рис. 2.6) - її основне завдання - подача моторного масла під заданим тиском до всіх елементів двигуна, що потребують змащення. До них відносяться: підшипники ковзання колінчастого вала двигуна, підшипники розподільного вала та інше. Моторне масло також виконує в двигуні додаткову роль - тепловідвід. У двигунах сільськогосподарських тракторів використовується система змащування під тиском. Основними елементами системи змащення є: масляний насос, масляний фільтр, запобіжний (переливний) клапан (підтримує постійний правильний тиск в системі), масляний радіатор - використовується все частіше, особливо в двигунах великої потужності, масляна магістраль (система каналів, по яких масло надходить в окремі місця в двигуні внутрішнього згоряння, датчик тиску масла, масляний піддон, покажчик рівня масла (так званий щуп).</p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;"><img height="605" width="600" src="/assets/courseware/v1/36825d4017c87cac8ff904333a97f8bc/asset-v1:Profosvita+CS-K014SFPL+2024+type@asset+block/25.jpg" alt="" /></span></p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 2.6. Система змащення двигуна: 1 – сітчастий фільтр попереднього очищення, 2 – масляний насос, 3 – манометр, 4 – маслозаливна горловина, 5 – фільтр грубого очищення, 6 – фільтр тонкого очищення, 7 – клапан обмеження тиску масла, 8 – масляний піддон, 9 – індикатор рівня масла. </span></p> <p><em>Джерело: Rychter T., Mechanik Samochodowe, WSiP, Варшава 2006</em></p> <p><em>Завдання системи охолодження</em> – підтримувати необхідну робочу температуру двигуна незалежно від його навантаження. Системи охолодження поділяються на два основні типи: прямого охолодження та непрямого охолодження. У системі прямого охолодження охолоджувальним фактором двигуна є повітря, яке безпосередньо обдуває циліндри та головку. У системі непрямого охолодження тепло передається навколишньому середовищу в радіаторі, а охолоджуюча рідина є засобом передачі тепла від двигуна до радіатора. Як правило, системи непрямого охолодження використовуються в двигунах сільськогосподарських тракторів. Схема такої системи наведена на рисунку 2.7.</p> <p style="text-align: center;"><img height="378" width="400" src="/assets/courseware/v1/7d9fee1678fce7778b0ec98558bd48e4/asset-v1:Profosvita+CS-K014SFPL+2024+type@asset+block/26.jpg" alt="" /></p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 2.7. Схема рідинної системи охолодження двигуна: 1 – насос охолоджуючої рідини, 2 – термостат, 3 – патрубки, 4 – радіатор, 5 – вентилятор.</span></p> <p><em>Джерело: Rychter T., Mechanik Samochodowe, WSiP, Варшава 2006</em></p> <p>У системі рідинного охолодження можна виділити такі елементи: радіатор, вентилятор, насос охолоджуючої рідини, термостат, патрубки, охолоджуюча рідина.</p> <p>Система живлення: завданням цієї системи є подача в циліндри двигуна відповідної горючої суміші (пального і повітря). Склад і кількість цієї суміші необхідно щоразу коригувати відповідно до поточних умов навантаження двигуна. Загальний поділ систем живлення двигуна:</p> <ul> <li>система живлення двигуна з іскровим запалюванням,</li> <li>система живлення двигуна із запалюванням від стиснення.</li> </ul> <p>На рисунку 2.8 зображено схему системи живлення із запалюванням від стиснення.</p> <p>Фільтроване пальне</p> <p>Нефільтроване пальне</p> <p>Відведення надмірного пального</p> <p>Контур високого тиску</p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;"><img height="609" width="700" src="/assets/courseware/v1/321c2e5a76ca48c1bd8676fe83d7c4e6/asset-v1:Profosvita+CS-K014SFPL+2024+type@asset+block/27.jpg" alt="" /></span></p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 2.8. Схема системи живлення двигуна із запалюванням від стиснення: 1 – паливопідкачувальний насос, 2 – паливний бак, 3 – паливний фільтр, 4 – паливний насос високого тиску, 5 – форсунки, 6 – переливні патрубки, 7 – регулятор частоти обертання.</span></p> <p><em>Джерело: Rychter T., Mechanik Samochodowe, WSiP, Варшава 2006</em></p> <p>Система живлення двигуна із запалюванням від стиснення включає такі елементи: паливопідкачувальний насос, паливний бак, паливний фільтр, паливний насос високого тиску, форсунки, переливні патрубки, регулятор обертів.</p> <ul> <li>впускна і випускна система</li> </ul> <p>Завданням системи впуску двигуна внутрішнього згоряння є подача повітря або паливно-повітряної суміші в циліндри двигуна. Ця система містить повітряний фільтр, який відповідає за очищення повітря, що подається, від забруднень (наприклад, пилу). Іноді в цій системі використовуються пристрої для підвищення тиску повітря, що подається (турбонагнітач), пристрої для охолодження повітря, що подається. Система складається з таких основних компонентів: повітряний фільтр, впускні трубки, впускний колектор.</p> <p>Завданням випускної системи є видалення вихлопних газів із циліндрів двигуна та мінімізація впливу потоку вихлопних газів через придушення шуму та очищення вихлопних газів (сажовий фільтр, каталізатор). Основними елементами вихлопної системи є: випускний колектор, глушник, вихлопна труба.</p> <p><strong>b) механізми передачі енергії.</strong></p> <p>Завданням трансмісії є передача крутного моменту і частоти обертання від двигуна до окремих точок його прийому. У сільськогосподарських тракторах основним місцем відбору потужності є: ведучі колеса (або гусенична система), вал відбору потужності (ВВП). Окрім вищезгаданих місць, це також може бути навісне обладнання трактора, наприклад, гідравлічний циліндр або знаряддя, підключені до трактора через гідравлічну систему.</p> <p><em>Трансмісія складається з таких компонентів і систем:</em></p> <ul> <li>головне зчеплення,</li> <li>коробка передач,</li> <li>редуктор,</li> <li>головна передача,</li> <li>диференціал,</li> <li>кінцева передача,</li> <li>муфти карданного валу,</li> <li>привід ВВП,</li> <li>гідравлічний привід навісного обладнання.</li> </ul> <p>Головне зчеплення використовується для від’єднання та плавного з’єднання колінчастого валу двигуна з рештою трансмісії. Він також захищає двигун від перевантаження.</p> <p>У сільськогосподарських тракторах, як правило, застосовують дискову фрикційну муфту, будову якої наведено на рисунку 2.9.</p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;"><img height="327" width="600" src="/assets/courseware/v1/f874b1a70a6752533d2eb59387db93a2/asset-v1:Profosvita+CS-K014SFPL+2024+type@asset+block/28.jpg" alt="" /></span></p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 2.9. Будова дискового зчеплення: а) зчеплення увімкнено, б) зчеплення вимкнено; 1 – маховик, 2 – диск зчеплення, 3 – натискний диск, 4 – пружина, 5 – картер зчеплення, 6 – педаль, 7 – колінчастий вал двигуна, 8 – ведучий вал</span></p> <p><em>Джерело: Skrobacki A., Agricultural vehicles, WSiP, Варшава 1996.</em></p> <p>Коробка передач дозволяє трактору рухатися зі змінною швидкістю руху, при цьому частота обертання двигуна змінюється в невеликих межах. Це також дозволяє сільськогосподарському трактору рухатися назад.</p> <p>Редуктор дає можливість зменшити кількість передач, щоб двигун сільськогосподарського трактора міг працювати з номінальною швидкістю. Така додаткова передача (редуктор) з'єднана послідовно з головною передачею. При необхідності ця додаткова передача дозволяє збільшити передаточне число трансмісії, що знижує швидкість трактора при збільшенні крутного моменту ведучих коліс.</p> <p>Головна передача: її завдання полягає в зміні напрямку передачі приводу з поздовжнього на поперечний і збільшенні крутного моменту на колесах трактора. </p> <p>Диференціальний механізм: його завдання полягає в тому, щоб дозволити колесам котитися по дузі без пробуксовки завдяки зміні частоти їх обертання.</p> <p><em>Кінцева передача</em> – це елемент, що передає привід від диференціала до ведених коліс сільськогосподарського трактора. З огляду на тип трансмісії їх називають бортовими передачами. Як і головна передача, вона зменшує частоту обертання і збільшує крутний момент на колесах трактора.</p> <p><em>Муфта карданного валу</em> – дозволяє підключати або відключати карданний вал. Зазвичай це двоступінчасте зчеплення (натиснення педалі зчеплення наполовину вимикає привід, повне натискання педалі зчеплення вимикає ВВП).</p> <p><em>Привід ВВП</em> – забезпечує передачу приводу валу відбору потужності в обхід коробки передач (легкі та середні трактори). На важких тракторах коробка відбору потужності вмикається через муфту відбору потужності.</p> <p><em>Гідравлічний привід навісного обладнання</em> – забезпечує привід навісного обладнання за допомогою тиску масла, що створюється додатковим гідравлічним насосом. Найбільш поширеним гідравлічним приводом є гідравлічна система підйому, встановлена в задній або передній частині трактора, або привід циліндра перекидання причепа.</p> <p><strong>с) ходова частина.</strong></p> <p>Мета використання цього механізму – змусити трактор рухатися. У сільськогосподарських тракторах використовується колісна або гусенична ходова частина. Ходова частина складається з ходових коліс або гусениць, підвіски трактора, рами або систем, що її заміняють.</p> <p><strong>d) система керування сільськогосподарським трактором.</strong></p> <p>Завдання систем керування сільськогосподарським трактором полягає у забезпеченні руху сільськогосподарського трактора відповідно до намірів оператора (напрям руху – система рульового керування) та із заданою швидкістю (система гальмування).</p> <p><em>Система рульового керування складається з таких механізмів:</em></p> <ul> <li>рульовий механізм,</li> <li>рульовий привід.</li> </ul> <p><em>Залежно від способу приведення в дію гальмівні системи поділяються на:</em></p> <ul> <li>механічні,</li> <li>гідравлічні,</li> <li>пневматичні.</li> </ul> <p>Гальма можуть бути робочими, допоміжними і стоянковими.</p> <p><strong>e) гідравлічні та електричні системи.</strong></p> <p>Гідравлічна система трактора служить для приводу допоміжних пристроїв або агрегатів трактора. Енергія, необхідна для роботи цих пристроїв, передається через рідину.</p> <p>Електрична система сільськогосподарського трактора забезпечує постачання електричної енергії  до електроприладів трактора (освітлення, звукова сигналізація) або обладнання та знаряддя, що взаємодіє з трактором (наприклад, освітлення причепу, живлення електрогенераторів тощо).</p> <p><strong>f) тракторне обладнання.</strong></p> <p>Дозволяє використовувати сільськогосподарський трактор для виконання специфічних робіт. До тракторного обладнання серед інших входять: домкрат гідравлічний, навісний механізм, фронтальний навантажувач.</p> <p><strong>g) кабіна оператора.</strong></p> <p>Вона дозволяє оператору працювати в різних погодних умовах і забезпечує комфортні умови праці. Кабіна повинна забезпечувати можливість спостереження за дорогою та під’єднаного до трактора знаряддя. У сучасних сільськогосподарських тракторах кабіна обладнана подібно до кабіни вантажівки, в ній, крім іншого, є: опалення, кондиціонер, аудіотехніка.</p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>