<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-K016SFPL+2022" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-K016SFPL+2022+type@vertical+block@12bc87f8c8be4412b1734b173d4d7c86" data-request-token="8a3e1136966d11ef8d8d323657694fe2" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Profosvita+CS-K016SFPL+2022+type@html+block@67012bf785ae4850af0f7c592ca08d7c"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Profosvita+CS-K016SFPL+2022" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Profosvita+CS-K016SFPL+2022+type@html+block@67012bf785ae4850af0f7c592ca08d7c" data-request-token="8a3e1136966d11ef8d8d323657694fe2" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>Оцінка технічного стану двигуна внутрішнього згоряння автомобіля необхідна для безпеки оператора, захисту навколишнього середовища та економічних результатів.</p> <p>Виявлення та усунення несправностей або порушень у роботі двигунів запобігає виникненню більш серйозних несправностей, що вимагають тривалого ремонту, великих фінансових витрат і зупинки транспортного засобу чи машини на більш тривалий період часу. Технічний стан двигуна можна оцінити за допомогою контрольно-вимірювальних приладів, але це вимагає трудомісткого розбирання агрегатів двигуна. Діагностування технічного стану транспортних засобів може проводитися двома способами:</p> <ul> <li>первинна діагностика - дозволяє оцінити без використання приладів, наприклад: шум при роботі, нерівномірна робота двигуна  - на слух, надмірна задимленість вихлопу – візуально;</li> <li>базова діагностика - з використанням діагностичних приладів.</li> </ul> <p><strong>Первинна діагностика</strong></p> <p>За характерними ознаками неналежної роботи двигуна можна зробити попередню оцінку технічного стану двигуна та його вузлів або механізмів, як правило:</p> <ul> <li>видимі ознаки зношення, що характеризуються відсутніми елементами, витоками робочих рідин;</li> <li>проблеми із запуском двигуна;</li> <li>нерівномірна робота двигуна;</li> <li>чутний стукіт і надмірний шум двигуна; </li> <li>видимий дим у вихлопних газах.</li> </ul> <p>Первинна діагностика – проводиться візуально – включає огляд частин за допомогою стетоскопа. Це дозволяє спостерігати за закритими просторами двигуна, наприклад, гільзами циліндрів, клапанами, гальмівними накладками, зчепленнями, без їх демонтажу.</p> <p><strong>Базова діагностика</strong></p> <p>Основна діагностична оцінка двигуна полягає в перевірці стану деталей окремих систем двигуна, таких як:</p> <ul> <li>кривошипно-шатунний механізм:</li> </ul> <p>            ▪ вимірювання тиску компресії;</p> <p>            ▪ оцінка герметичності циліндрів.</p> <ul> <li>система живлення двигуна:</li> </ul> <p>            ▪ оцінка тиску в лінії нагнітання;</p> <p>            ▪ оцінка якості роботи інжектора;</p> <p>            ▪ оцінка якості роботи та регулювання ПНВТ.</p> <ul> <li>механізм газорозподілу:</li> </ul> <p>            ▪ перевірка зазорів клапанів;</p> <p>            ▪ перевірка кріплення клапанів у сідлах.</p> <ul> <li>система змащення:</li> </ul> <p>            ▪ оцінка тиску масла.</p> <ul> <li>система охолодження:</li> </ul> <p>            ▪ вимірювання температури теплоносія (робота термостата);</p> <ul> <li>система запуску:</li> </ul> <p>            ▪ оцінка справності стартера.</p> <p><strong>Кривошипно-шатунний механізм</strong></p> <p>Кривошипно-шатунний механізм це поршні з компресійними і маслознімними кільцями, поршневі пальці, колінчастий вал, шатуни і маховик, рис. 2.1.</p> <p style="text-align: center;"><img height="372" width="495" src="/assets/courseware/v1/0ce489ec02e3a8243a5587942bc48ef8/asset-v1:Profosvita+CS-K016SFPL+2022+type@asset+block/211.jpg" alt="" /></p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 2.1 Кривошипно-шатунний механізм дизеля</span></p> <p><em>Джерело: Кулка А., Технологія в сільському господарстві, частина 2, REA, Варшава, 2009, сторінка 276.</em></p> <p>Робота кривошипно-шатунного механізму значною мірою залежить від герметичності робочого простору циліндра і тим самим від можливості отримання належного робочого тиску газів. Ця герметичність визначається технічним станом елементів, що складають нерухомі стінки робочого простору циліндра, таких як:</p> <ul> <li>стан головки;</li> <li>якість прокладки головки;</li> <li>стан гільзи циліндра;</li> <li>стан поршня з поршневими кільцями;</li> <li>стан клапанів і сідел клапанів.</li> </ul> <p>Тиск стиснення вимірюється при вимкненому запалюванні (ZI) або вимкненому впорскуванні палива (ZS), обертання колінчастого вала здійснюється стартером. Вимірювання проводиться за допомогою спеціального манометра (компресометр), розташованого в отворі форсунки або в отворі свічки запалювання досліджуваного циліндра, рис.  2.2.</p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;"><img height="476" width="400" src="/assets/courseware/v1/fbaeb98de1e70d2d1e55610da7c5d635/asset-v1:Profosvita+CS-K016SFPL+2022+type@asset+block/2._%D0%9E%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83_%D0%B2%D1%83%D0%B7%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BF%D0%B0_html_bfada279140cafa3.jpg" alt="" /></span></p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 2.2  Компресометр</span></p> <p><em>Джерело: www.zssplus.pl/publikacje/publikacje37.htm</em></p> <p>Щоб правильно виконати вимірювання необхідно:</p> <ul> <li>перевірити і при необхідності відрегулювати зазори клапанів;</li> <li>прогріти двигун до нормальної робочої температури;</li> <li>відкрутити всі форсунки або свічки запалювання;</li> <li>щільно притиснути кінчик тестера до отвору форсунки або свічки  запалювання;</li> <li>увімкнути стартер і обертати колінчастий вал (принаймні 150 об/хв), поки стрілка не перестане рухатися;</li> <li>ознайомитися з показаннями на тестері;</li> <li>виконати вимірювання послідовно в усіх циліндрах.</li> </ul> <p>Якщо результати вимірювань відрізняються від необхідних значень, їх слід повторити, щоб переконатися, що вони були виконані правильно.</p> <p>Отримані результати необхідно порівняти із заводськими даними. У двигунах у хорошому стані тиск компресії має відповідати показам виробника, а різниця в окремих циліндрах не повинна перевищувати 7% від середнього показання. Падіння тиску більше ніж на 20% порівняно з номінальним тиском свідчить про негерметичність циліндру.</p> <p>Подальше уточнення місця витоку здійснюється шляхом проведення тестування. У досліджуваний циліндр наливають невелику кількість моторного масла і розподіляють його по поверхні циліндра на кілька обертів колінчастого вала. Виконайте випробування циліндру тиском. Якщо при повторному вимірюванні значення значно зросло - більше 1,5 бар, то присутня негерметичність поршня і циліндра. Якщо підвищення тиску невелике, це тому, що клапани негерметично прилягають до сідел.</p> <p>Перевірка герметичності циліндра полягає в подачі в випробуваний циліндр стисненого повітря через отвір форсунки і вимірюванні величини відносного перепаду тиску. Це дає змогу визначити кількість викидів через витоки під час прослуховування двигуна.</p> <p>Вимірювання проводиться при непрацюючому двигуні. Для цього потрібен доступ до системи стисненого повітря з тиском 4-6 бар. Основним елементом вимірювань є тестер, який має манометр з відсотковою шкалою від 0 до 100%.</p> <p>Під час вимірювання двигун повинен бути:</p> <ul> <li>прогрітий до робочої температури;</li> <li>поршень досліджуваного циліндра у верхньому поворотному положенні;</li> <li>колінчастий вал знерухомлений - включена перша передача і затиснуто ручне гальмо.</li> </ul> <p>У нових і відремонтованих двигунах падіння тиску не повинно перевищувати 5%. Ремонту потребують двигуни, які демонструють зниження герметичності циліндрів більш ніж на 20%.</p> <p>Витік в камері згоряння циліндра може виникнути через наступні продуви в двигуні:</p> <ul> <li>в картер через нещільності між поверхнею циліндра і поршневими кільцями, а також між кільцями і поршнем;</li> <li>до впускного і випускного колекторів через негерметичні клапани;</li> <li>до системи охолодження або до циліндрів поруч з тестованим через пошкоджену прокладку головки блоку циліндрів.</li> </ul> <p><strong>Система живлення двигуна</strong></p> <p>Система живлення дизельного двигуна сільськогосподарського трактора призначена для подачі дозованої дози палива в камеру згоряння за строго певний час, це паливо повинно подаватися у відповідному вигляді, щоб воно легко і швидко змішувалося з повітрям, що знаходиться в ній. Елементи такої системи зображено на малюнку 2.5</p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;"><img height="510" width="700" src="/assets/courseware/v1/705bdb5e2a68967337e4d53872a31c4f/asset-v1:Profosvita+CS-K016SFPL+2022+type@asset+block/222.jpg" alt="" /></span></p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 2.3 Система живлення дизельного двигуна</span></p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">1. Насос, 2.Паливний бак, 3.Фільтр, 4. ПНВТ, 5. Форсунки, 6. Паливопроводи, 7. Регулятор швидкості обертів</span></p> <p style="text-align: left;"><em>Джерело: Тшецяк K.: Діагностика легкових автомобілів WKŁ, Варшава 2002, стор 137</em></p> <p style="text-align: left;">Система подачі палива дизельного двигуна складається з елементів, які працюють під  дуже високим тиском (120 - 2000 бар). Оцінка миттєвих значень тиску, які переважають в трубопроводі, що з'єднує ПНВТ з форсункою, може бути одним з показників правильної роботи системи живлення. Цей тиск можна виміряти за допомогою вузькоспеціалізованих тестерів. Аналіз зображення тиску та порівняння його з еталоном дозволяє виявити та локалізувати несправності системи живлення двигуна.</p> <p>Правильна робота дизельного двигуна багато в чому залежить від якості розпилення дози палива - правильної роботи форсунок. Технічний стан інжектора можна визначити на підставі:</p> <ul> <li>вимірювання тиску впорскування;</li> <li>контроль якості та кут розпилення палива.</li> </ul> <p>Ці вимірювання проводяться за допомогою тестера для форсунок, а результати перевірки порівнюються з даними, що містяться в інструкції з експлуатації. Основні електричні випробування  електромагнітних форсунок базуються на вимірюванні:</p> <ul> <li>опору та індуктивності котушки електромагніту;</li> <li>сигналу струму і напруги котушки;</li> <li>сигналу напруги датчика високого тиску в акумуляторі.</li> </ul> <p>Ці випробування найчастіше проводять авторизовані служби виробників електронних систем живлення.</p> <p>Технічний стан ПНВТ можна оцінити на підставі: </p> <ul> <li>перевірки герметичності напірних секцій і запірної арматури;</li> <li>перевірки кута випередження вприскування;</li> <li>вимірювання продуктивності насосних секцій;</li> <li>перевірка роботи регулятора швидкості;</li> <li>перевірка роботи регулятора кута випередження впорскування.</li> </ul> <p>ПНВТ перевіряються на спеціальних діагностичних стендах.</p> <p><strong>Механізм газорозподілу</strong></p> <p><strong>Механізм газорозподілу</strong> використовується для управління надходженням свіжого повітря і виходом відпрацьованих газів за допомогою клапанів, керованих розподільним валом через систему важелів і штовхачів. Компоненти механізму газорозподілу показані на рис. 2.4</p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;"><img height="480" width="700" src="/assets/courseware/v1/6207eefcd1d3040bbe9f5285aec4e671/asset-v1:Profosvita+CS-K016SFPL+2022+type@asset+block/333.jpg" alt="" /></span></p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 2.4 Механізм газорозподілу двигуна внутрішнього згоряння</span></p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">1.Клапан, 2. Пружина клапана, 3. Розподільний вал, 4. Штовхач, 5. Штанга, 6. Коромисло (рокер), 7. Кривошипно-шатунний механізм, 8. Привід ГРМ</span></p> <p style="text-align: left;"><em>Джерело: Тшецяк K .: Діагностика легкових автомобілів WKŁ, Варшава 2002, стор 137</em></p> <p style="text-align: left;">Технічний стан ГРМ частково перевіряють при випробуванні тиском на стиснення, а також при випробуванні циліндрів на герметичність. Наступні елементи безпосередньо впливають на правильну роботу механізму газорозподілу:</p> <ul> <li>гнізда клапанів і сідла клапанів;</li> <li>циліндричні поверхні штоків; </li> <li>стержні клапанів;</li> <li>штовхачі та штанги, </li> <li>розподільний вал.</li> </ul> <p>Циліндрична частина не повинна бути вужчою 0,2 мм. У разі зношення кулачків розподільного вала точну оцінку можна зробити лише за допомогою спеціальних і точних контрольних пристроїв. Поверхнева перевірка полягає у візуальному огляді робочих поверхонь кулачків. Ця поверхня не повинна мати будь-яких слідів зношення матеріалу, подряпин або деформацій. </p> <p>Биття валу, виміряне на центральній шийці, не повинно перевищувати 0,02 мм. У разі зношення наступних елементів приводу валу, таких як: шестерні, ланцюгові колеса з ланцюгом, зубчасті паси, замініть їх на нові. При заміні ланцюга ГРМ також необхідно замінити ланцюгові колеса.</p> <p><strong>Система змащення</strong></p> <p>Основною функцією системи змащення є подача масла під тиском до сполучених частин двигуна для зменшення тертя. Елементи системи змащення зображені на рис. 2.5.</p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;"><img height="659" width="700" src="/assets/courseware/v1/9c63f3d52d494aff00d16e37f62d5f2c/asset-v1:Profosvita+CS-K016SFPL+2022+type@asset+block/444.jpg" alt="" /></span></p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 2.5 Система змащення двигуна внутрішнього згоряння</span></p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">1. Сітка маслоприймача, 2. Масляний насос, 3. Датчик, 4. Заливна горловина, 5. Фільтр грубої очистки, 6. Фільтр тонкої очистки, 7. Клапан для регулювання тиску, 8. Піддон,9. Покажчик рівня масла</span></p> <p style="text-align: left;"><em>Джерело: Тшецяк K .: Діагностика легкових автомобілів WKŁ, Варшава 2002 р., стор 146</em></p> <p style="text-align: left;">Система змащення під час роботи двигуна відповідає за подачу масла до взаємодіючих елементів під відповідним тиском і в змінних умовах експлуатації. Коли температура підвищується, в’язкість масла стає меншою, тому воно легше проникає через нещільності в системі змащення. В таких умовах важче підтримувати належний тиск мастила в системі. У масляному насосі зношуються поверхні корпусу і кришки, що контактують між собою під час роботи, і поверхні шестерень. Периферійні та торцеві поверхні в шестернях піддаються зносу. Окружний зазор, виміряний щупом, не може перевищувати 0,25 мм. Якщо зазор більший, слід замінити шестерні, а в деяких випадках і корпус насоса. Вимірювання окружного зазору показано на рис. 2.6.</p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;"><img height="263" width="312" src="/assets/courseware/v1/f5f3360658e2cd76460a710981d1ccb7/asset-v1:Profosvita+CS-K016SFPL+2022+type@asset+block/2._%D0%9E%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83_%D0%B2%D1%83%D0%B7%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BF%D0%B0_html_9ae6eda176659ced.jpg" alt="" /></span></p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 2.6 Метод вимірювання окружного зазору масляного насоса</span></p> <p><em>Джерело: власне дослідження</em></p> <p>Осьовий люфт вимірюється за допомогою щупа між поверхнями шестерень і кришкою насоса. Його максимальне значення може становити 0,15 мм. Якщо є більший люфт, його можна усунути шліфуванням лобової площини корпусу. При появі порожнин на внутрішній стороні кришки найчастіше необхідно її  замінити.</p> <p>Вимірювання тиску масла проводиться для перевірки стану підшипників ковзання колінчастого і розподільного валів, а також для оцінки роботи масляного насоса. Вимірювання тиску масла і його зміни в результаті зміни частоти обертання двигуна є мірою технічного стану, перш за все, системи змащення. Збільшені зазори в підшипниках спричиняють вільне витікання мастила через зазори між шийками і втулками, що знижує тиск масла в системі змащення. Вимірювання проводиться за допомогою манометра з діапазоном вимірювання 0-6 бар.</p> <p>Перед початком вимірювання перевірте стан масла на непрогрітому двигуні, потім прогрійте його до робочої температури (температура в масляному піддоні вище 70 ° С). Манометр підключається послідовно до системи змащення замість датчика тиску масла. На холостому ході тиск масла має становити приблизно 1 бар, а на 2/3 максимальної швидкості – 3-6 бар.</p> <p><strong>Система охолодження</strong></p> <p>Система охолодження забезпечує стан теплової рівноваги двигуна, максимально швидко доводячи його до оптимальної температури, а також відводячи надлишок тепла від двигуна в навколишнє середовище. Системи охолодження показана на рис. 2.7</p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;"><img height="475" width="529" src="/assets/courseware/v1/cbf944d85a8009ff946f6ece7218a446/asset-v1:Profosvita+CS-K016SFPL+2022+type@asset+block/555.jpg" alt="" /></span></p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">Рисунок 2.7. Система охолодження</span></p> <p style="text-align: center;"><span style="text-decoration: underline;">1. Водяний насос, 2. Термостат, 3. Патрубки, 4. Радіатор, 5. Вентилятор</span></p> <p><em>Джерело: Тшецяк K .: Діагностика легкових автомобілів WKŁ, Варшава 2002, стор 142</em></p> <p>Важливим аспектом в системі охолодження є інтенсивність, з якою вона повинна виконуватися. Інтенсивність охолодження може залежати від навантаження двигуна або погодних умов. У двигунах з рідинним охолодженням його можна регулювати кількістю рідини, що протікає через радіатор, або кількістю повітря, що проходить через нього. З іншого боку, у двигунах з повітряним охолодженням інтенсивність охолодження може регулюватися потоком повітря навколо циліндрів.</p> <p>Термостати - це пристрої, які регулюють оптимальний режим роботи двигуна. У тому випадку, якщо двигун не має достатньої температури, клапан термостата закривається, перешкоджаючи надходженню охолоджуючої рідини до радіатора. Коли температура двигуна правильна, клапан термостата відкривається, таким чином дозволяючи рідині протікати через радіатор. Вони мають форму клапанів, які реагують на зміну температури рідини - (70 - 75 ° С). Його слід повністю відкрити при температурі від 90°C до 95°C.</p> <p>В системі охолодження вентилятори також використовуються як допоміжні пристрої. Вони знаходяться відразу за радіатором. Вони призначені для збільшення потоку повітря через радіатор. Вони найчастіше працюють від окремого електродвигуна.</p> <p> Температура вимірюється в місцях кріплення датчиків температури системи охолодження двигуна. Підвищення температури свідчить про несправність системи охолодження.</p> <p>Перевірка і контроль кількості теплоносія в системі дозволяє одночасно перевірити її герметичність. У системі охолодження використовується розширювальний бачок, в який зливається зайва рідина, що не поміщається в системі після прогріву. Після охолодження теплоносій знову засмоктується в систему. Через це змінюється рівень теплоносія в розширювальному бачку. Однак через прозорі стінки розширювального бачка видно рівень рідини. Якщо спостерігаються втрати рівня охолоджуючої рідини або її відсутність в розширювальному бачку, це говорить про протікання в системі. Знайдіть місце витоку, негайно усуньте його та залийте рідину.</p> <p>Регулювання натягу клинового ременя – цей ремінь зазвичай приводить в дію генератор змінного струму та насос охолоджуючої рідини, тоді як у двигунах з повітряним охолодженням – генератор змінного струму та вентилятор охолодження. В результаті він стає довшим після певного пробігу. Правильно натягнутий ремінь не повинен провисати між шківами більш ніж на 12-15 мм. Натяг клинового ременя регулюється:</p> <ul> <li>шляхом зміни положення одного зі шківів;</li> <li>зміною загальної товщини прокладок, які розділяють частини розрізного шківа.</li> </ul> <p>У двигунах з повітряним охолодженням необхідно утримувати в чистоті охолоджувані елементи: поверхні охолоджуваних ребер, циліндрів і головок. У двигунах рідинного охолодження це зовнішні поверхні елементів радіатора. Радіатор слід промивати сильним струменем води, спрямованим з боку двигуна через вушка радіатора.</p> <p><strong>Система запуску</strong></p> <p>Завдання системи запуску полягає в запуску двигуна. Для цього, повертаючи колінчастий вал, встановіть йому відповідну частоту обертання. Запуск двигунів внутрішнього згоряння здійснюється електродвигуном, оснащеним електромагнітним або інерційним перемикачем, який зачіпає шестерні стартера і зубчастий вінець маховика, приводячи в обертання колінчастий вал.</p> <p>Величина крутного моменту, який повинен розвивати пусковий пристрій, залежить від кількох факторів:</p> <ul> <li>кількість циліндрів двигуна; </li> <li>робочий об'єм;</li> <li>ступінь стиснення;</li> <li>  в'язкість масла.</li> </ul> <p>У двигунах з примусовим запалюванням крутний момент, необхідний для запуску, нижчий, ніж у двигунах із запалюванням від стиснення. Це пов'язано з меншим ступенем стиснення. У двигунах внутрішнього згоряння використовуються різні типи запуску, але найбільш поширеним і використовуваним є електричний запуск. Для цього використовуються електростартери. Це серійні двигуни постійного струму. Вони оснащені механізмом, який дозволяє тимчасово з'єднати стартер з колінчастим валом за допомогою зубчастої передачі. Стартери найчастіше живляться від акумуляторів.</p> <p>За типом пристрою для вмикання і вимикання зачеплення шестерні з ободом маховика можна виділити види електростартерів:</p> <ul> <li>стартер з інерційною муфтою; </li> <li>стартер з електромагнітним зв'язком.</li> </ul> <p>В ході випробування стартера проводяться наступні вимірювання:</p> <ul> <li>напруги на затискачах стартера; </li> <li>частоти обертання ротора стартера; </li> <li>електрична потужність стартера;</li> <li>крутний момент стартера;</li> <li>потужність на валу стартера;</li> <li>ККД стартера.</li> </ul> <p>Зазначені вище випробування можна проводити на випробувальному стенді. У тому випадку, якщо крутний момент менше, а значення споживаного струму більше зазначеного виробником, це свідчить про пошкодження обмотки ротора або обмотки збудження. Коли крутний момент і сила струму нижчі за вказані виробником, це свідчить про поганий стан внутрішніх або зовнішніх з'єднань.</p> <p></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>