А
Агрегат – з'єднання (комплект) кількох різнотипних машин, апаратів, що працюють у технологічному процесі.
Адгезія – міцне щеплення шарів опорядженої поверхні, після їх висихання та тверднення.
Антисептики – речовини, що застосовуються для захисту будівельних матеріалів від біопошкоджень (впливу бактерій, грибків, тощо).
Антисептики – речовини, що запобігають руйнуванню різних матеріалів, наприклад, фторид або силіційфторид натрію захищає деревину від гниття, ураження комахами.
Апарат – прилад, пристрій для виконання будь-якої роботи.
Армування – підсилення матеріалу або конструкції іншим матеріалом, наприклад, штукатурки металевою сіткою.
Б
Бетон – суміш гравію, щебню, з розчином цементу, що здобуває після висихання велику твердість.
Блок – механізм для піднімання і переміщення вантажу.
Блок – конструктивний елемент фундаменту або стіни будинку.
Бітум – тверда плавка або в’язкорідна суміш вуглеводів та їх неметалевих похідних.
Бригада – група робітників, що разом виконують певний комплекс будівельних робіт.
Будівельний майданчик – територія, на якій розміщені: будинок, що споруджується, склади, побутові приміщення, постійні та тимчасові дороги.
Будівельні конструкції – елементи заводського виготовлення, відносно закінчені частини будівлі чи споруди.
Будівельна повсть – матеріали, які одержують із низьких сортів шерсті тварин з додаванням рослинних волокон та крохмального клейстеру.
Будівельний рівень – контрольно-вимірювальний інструмент для визначення вертикальності (горизонтальності) поверхонь.
Бункер – інвентарний резервуар для приймання та подачі розчинової суміші до робочого місця.
Бучарда – молоток із зубцями на торцях.
В
Вапно – випалений вапняк CaO, MgO.
Вентиляція – регульований повітрообмін у приміщенні; призначена для забезпечення необхідних чистоти, температури, вологості й рухливості повітря.
Висоли – білий кристалічний наліт водорозчинних солей на поверхні цегли, штукатурки.
Високоякісна штукатурка («маячна») – застосовують у будівлях першого класу: театрах, клубах, музеях тощо. Вона складається з трьох шарів: оббризк, ґрунт, накривка і має бути завтовшки не більше ніж 20 мм.
Водоутримувальна здатність – здатність готової розчинової суміші утримувати воду у шарі при його контакті з абсорбуючою основою.
В'яжучі речовини – головна складова розчинів, яка забезпечує їх твердіння і зчеплення з основою, на яку наносять розчин.
В'язкість (внутрішнє тертя) – властивість рідин і газів у рідкому стані чинити опір необоротній зміні форми або об'єму.
Відкритий час – час тужавлення розчинової суміші; час між нанесенням розчинової суміші і утворенням плівки на його поверхні.
Водоутримувальна здатність – це властивість розчинової суміші, нанесеної на пористу основу, поволі віддавати воду.
Вологість – вміст вологи у відсотках, віднесений до маси матеріалу в сухому стані.
Г
Гажа – в'яжуче (глиногіпс).
Галька – порода гравійного походження плоскої та зерноподібної форми.
Гідравлічне вапно – продукт помірного випалу вапнякових порід з вмістом глини 8-20 %.
Гідратне вапно (пушонка) – порошок, одержаний при гасінні вапна водою у кількості 50-75 % від його маси, яка необхідна для перебігу реакції гідратації.
Гіпс – водний сульфат кальцію. Застосовується при виробництві в’яжучих речовин, штукатурного гіпсу, гіпсового цементу.
Глини – осадові гірські породи. Використовуються для приготування мурувальних і штукатурних пічних розчинів.
Ґ
Ґрунт – другий шар штукатурки, яким вирівнюють поверхню, завтовшки не більше 10 мм за одне нанесення. Наносять густим і пісним розчином.
Ґрунтовка – матеріал, який закріплює поверхню основи, зменшує її водопоглинання і збільшує адгезію до неї наступних шарів. Ґрунтовки також забезпечують високу адгезію штукатурок до основи, створюють рівномірний колірний тон і забезпечують зручне укладання штукатурки і формування захисного шару на її поверхні.
Д
Декоративна штукатурка – виконується декоративним розчином для опорядження поверхонь всередині і зовні будівель; можна створювати різноманітні фактури на поверхні.
Декоративна штукатурка мінеральна (сучасна) – суха будівельна суміш на основі мінеральних в'яжучих, наповнювачів, полімерних та інших добавок, що надають певних властивостей як декоративним штукатуркам, так і покриттям на їх основі.
Декоративна штукатурка полімерна (сучасна) – готова до використання пастоподібна композиція, де в певних пропорціях безколірні або кольорові гранули наповнювача змішуються із прозорим полімерним зв'язником (силіконовою смолою), барвниками та модифікуючими добавками; не містить розчинників.
Дефекти (брак у роботі) – відхилення, що перевищують нормативні.
Деформативність – властивість матеріалів змінювати початкову форму.
Деформаційні шви – це конструктивні елементи, що запобігають появу тріщин у стінах.
Дисперсність – ступінь подрібнення речовини на частинки; чим дрібніші частинки, тим більша дисперсність.
Довговічність – здатність будівлі зберігати в часі задані якості.
Допоміжні процеси – ті, за допомогою яких не створюється будівельна продукція, але вони необхідні для виконання основних (наприклад, встановлення підмощувань).
Допуск – різниця між найбільшим і найменшим граничними розмірами, що дорівнює арифметичній сумі допустимих відхилень від нормального розміру.
Дранка штукатурна – тонкі дерев’яні рейки.
Дутики – дефекти штукатурки, що утворюються при використанні в штукатурному розчині недостатньо погашеного вапна.
Е
Еркер – засклена частина приміщення, що виступає назовні по відношенню до площини стіни будівлі.
І
Інвентар – сукупність знарядь, засобів для виконання необхідних робіт.
Інструмент – засіб, або сукупність засобів, за допомогою яких робітник виконує необхідні роботи.
Інертні матеріали – неактивні добавки, наприклад, мелений вапняк, які не погіршують якості в'яжучих матеріалів, а збільшують їх вихід.
Ж
Жорсткість просторова – здатність будинку і окремих його елементів зберігати свою початкову форму під дією прикладених сил.
З
Загальнобудівельні роботи – земляні, кам’яні, бетонні, залізобетонні, столярні, теслярські, монтажні, покрівельні.
Законопачування – заповнювати простір між стіною і віконною чи дверною коробкою розчином змішаним із технічною ватою, тирсою, повстю; заповнювати монтажною піною.
Заповнювачі – матеріали, які не вступають у хімічну реакцію ні з водою, ні з в’яжучими, але зменшують витрати в’яжучих, зменшують усадку розчину (пісок, шлаки, тирса, кам’яний дрібняк).
Звичайна штукатурка – виконується звичайними розчинами; після звичайної штукатурки можна поверхню фарбувати або обклеювати шпалерами.
Звукоізоляція – здатність перепони послабити шум, що проходить крізь неї.
Зона розміщення матеріалів – смуга завширшки до 1,1 м, на якій складують необхідні будівельні матеріали, потрібні в міру проведення опоряджувальних робіт.
К
Капітальність – сукупність довговічності будівлі і її вогнестійкості.
Карниз – горизонтальний виступ зі стіни, який увінчує її верхню частину і виступає за її площину, служить для захисту стін від води, що стікає з даху.
Кваліфікація – ступінь підготовки робітника до певної роботи.
Кельма – інструмент для накидання, підмазування, підрізання зайвого розчину.
Колиска – пристрій для виконання робіт на висоті при оштукатуренні фасадів.
Косоур – конструктивний елемент сходів, на який обпираються східці; бокова частина сходового маршу.
Клінкер – отримують випаленням мергелю +1500 °С, слугує сировиною для одержання цементу.
Клас бетону (марка бетону) – міцність при стискуванні стандартного зразка бетону, випробуваного через 28 діб з моменту виготовлення.
Крихкість – здатність матеріалу раптово руйнуватися внаслідок навантаження, без попередньої зміни форми та розмірів.
Кут розсіювання світла – нахил укосу; виконується під тупим кутом.
Кут сходження – відхилення віконного або дверного косяка від вертикалі або горизонталі.
Л
Лугостійкість – властивість матеріалу, яка характеризує його здатність протистояти руйнівній дії водних розчинів лугів.
Лузг – внутрішній кут з’єднання двох стін, або стіни і стелі.
М
Марка – позначка у вигляді цвяха, ліпка розчину, що фіксує окремі точки лицьової поверхні штукатурки.
Мармур – кристалічна гірська вапнякова порода; оздоблювальний матеріал.
Мастика – пластична суміш в'яжучої речовини, тонкомеленого наповнювача і різних добавок.
Маяк перфорований – металевий профіль з отворами, який фіксує рівень поверхні.
Механізм – сукупність рухомо з'єднаних деталей (ланок), що здійснюють задані рухи під дією прикладених сил.
Н
Накривка – третій шар штукатурної накиді. Утворює гладенький шар розчину, який можна легко затерти.
Настил – підлога риштувань і помостів.
Ніша – заглиблення в товщині стіни для встановлення приладів опалення, шаф тощо.
О
Оброблення поверхні – надання поверхні заданого вигляду виконанням певних операцій.
Операція – частина простого будівельного процесу, закінчена дія.
Організація робочого місця – раціональне розміщення потрібних для роботи пристроїв, інструментів і матеріалів на ділянці, в межах якої працює робітник.
Опоряджувальні роботи – штукатурні; лицювально-плиткові; малярні; влаштування підлог.
Основа підлоги – міжповерхове покриття або природний ґрунт.
Охорона праці – система законодавчих актів, заходів і засобів, які забезпечують охорону здоров’я і працездатність людини в процесі праці.
П
Патрубок – штуцер для приєднання шланга; коротка трубка для відведення газу, пари від основного трубопроводу.
Півтерок – інструмент для розрівнювання і намазування штукатурного шару.
Підмощування – тимчасові пристосування, що встановлюються на основі підлоги для виконання опоряджувальних робіт на верхній частині стін та стелі.
Пілястра – вертикальний виступ на всю висоту стіни у вигляді квадратної півколони.
Полімери – синтетичні смоли, високомолекулярні органічні сполуки.
Поліпшена штукатурка («під правило») – застосовують у житлових і громадських будівлях (дошкільні заклади, лікарні, школи тощо). Така штукатурка складається з трьох шарів: обризк, ґрунт, накривка. Загальна товщина її не перевищує 15 мм.
Правило – інструмент для розрівнювання розчину.
Проста штукатурка – застосовують для штукатурення поверхонь у підвалах, складах, тимчасових будівлях, а також у підсобних приміщеннях громадських і виробничих будівель. Проста штукатурка завтовшки не більше ніж 12 мм складається з двох шарів: обризк, ґрунт.
Пластичність розчину – розчин, що має хороші реологічні властивості; залежить від кількості в’яжучого матеріалу у розчині.
Р
Реологічність – штукатурний розчин, з яким легко працювати; додавання полімерів збільшує реологічні властивості штукатурного розчину.
Риштування – багатоярусна конструкція, яка дає змогу влаштувати робочі місця на різних горизонтах.
Рухомість розчину – залежить від кількості води у штукатурному розчині; для різних шарів штукатурки різна рухомість розчину.
Розчинова суміш – багатокомпонентна система, яку отримують перемішуванням сухої будівельної суміші та води в заданому співвідношенні.
С
Саман - будівельний стіновий матеріал, що являє собою невипалену цеглу із суміші глини, соломи та піску.
Скарпель – стальний круглий чи огранений стержень, розширений до кінця у вигляді гостро заточеної лопатки.
Скребачка – інструмент для очищення поверхонь від бруду і напливів розчину.
Спеціальна штукатурка – виконується розчином із спеціальними добавками, які надають спеціальних властивостей; може бути теплоізоляційна, акустична, гідроізоляційна.
Спеціальні роботи – гідроізоляційні, теплоізоляційні, сантехнічні, електромонтажні, монтаж ліфтів, вентиляційних каналів і газоходів.
Суха будівельна суміш – багатокомпонентна система, що готується дозуванням і ретельним перемішуванням мінеральних в’яжучих, полімерів, наповнювачів; змішується з водою безпосередньо перед застосуванням.
Суха штукатурка – облицювання гіпсокартонними листами заводського виготовлення.
Т
Терка – інструмент для затирання оштукатурених поверхонь.
Терка пластикова – інструмент для створення фактури тонкошарових декоративних штукатурок.
Технологічна карта – технічна документація, що складається з креслень, схем, тексту для виконання робіт.
Технологія – наука про переробку і обробку матеріалів, способи виконання виробничих процесів, виготовлення продукції.
Тирса – відходи деревообробних підприємств, слугують заповнювачем для теплоізоляційних штукатурок; для законопачування віконних і дверних коробок.
Торцювання – надання поверхні рівномірної шорсткості чи матового вигляду за допомогою щетинних чи гумових торцовок, щіток, губок.
У
Усенок – зовнішній кут з’єднання двох стін.
Укіс – елемент віконного прорізу, що підлягає оштукатуренню. Укоси бувають бокові і верхні.
Ф
Фактура – спосіб опорядження поверхні декоративною штукатуркою.
Ц
Цемент – найпоширеніший гідравлічний в’яжучий матеріал.
Цемент-гармата – агрегат для торкретування поверхонь. Складається з бункера, рами, барабана і приводного механізму.
Ш
Шпатель – інструмент зі сталевим лезом різної ширини і пластмасовою ручкою. Використовують для нанесення шпаклівок, ремонтних сумішей, для розшивання тріщин при ремонті штукатурки.
Штукатурка – це затверділі шари будівельного розчину; виконуються звичайними розчинами і після висихання їх необхідно фарбувати.
Щ
Щебінь – продукт подрібнення в каменедробарках бутового чи булижного каменю. Заповнювач для розчинів і бетонів.
Щітка волосяна – застосовують для змочування поверхонь перед штукатуренням, нанесення ґрунтовок, фарб. Щітка-макловиця, щітка-ручник.
Щітка металева (дротяна, цвяхова) – використовується для очищення поверхонь від забруднень і надання їм шорсткості.
Шнекова пара – насос, що складається з двох частин - ротора (внутрішній сталевий стержень) і статора (гумова обойма).
Я
Якість – сукупність ознак виготовленої продукції, що задовольняють вимоги споживача.